Вівторок, 26 лютого 2019 року № 16 (19663)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19663/print.php?n=41550

  • Горизонти науки

Фінансування згідно з досягненнями

Микола ЮРЧИШИН.

За останні десять років Інститут фізіології рослин і генетики НАНУ був удостоєний чотирьох Державних премій України в галузі науки і техніки. Зокрема, за розробку та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами, котра в 100 разів зменшила норму внесення гербіцидів! Окрім екологічного, від неї був і економічний ефект — 11 мільярдів гривень у масштабах країни.

ЩЕ ОДНА відзначена премією розробка дає змогу збагачувати ґрунти біологічним азотом; завдяки застосуванню іншої активно розвивається виробництво бактеріальних добрив.

Також науковцями цього закладу розроблено екологічну модель прогнозування урожайних властивостей насіння зернових колосових культур залежно від агроекологічних умов вирощування, напрацьовані та впроваджені у практику молекулярно-генетичні методи контролю якісних показників насіння.

Але попри численні вагомі досягнення протягом багатьох років інститут отримував мізерне фінансування.

— І ось, здається, крига зрушила, — сказав під час круглого столу науковців Інституту фізіології рослин і генетики його керівник Герой України В. В. Моргун. — Торік уряд за бюджетною програмою додатково профінансував Національну академію наук України на суму 500 мільйонів гривень. Із них наш інститут одержав 5,5 мільйона. Головна умова програми: кошти надаються не на наукові дослідження, а лише тим установам, які, на думку Президії Академії, мають вагомі інноваційні розробки для впровадження у народне господарство. А їх у нас он скільки!

Найбільші посівні площі в Україні займають сорти селекції ІФРГ Подолянка, Богдана, Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка: за цим показником вони в першій вісімці серед решти трьох сортів селекції інших установ. Перелічені сорти забезпечують стабільні й високі врожаї зерна високої якості в усіх зонах України; мають чудові посухо- і зимостійкість. Основна їхня ознака — дуже висока виробнича надійність.

Сорти селекції інституту мають хорошу та відмінну якість зерна. Серед них особливо заслуговують на увагу Наталка, Лимарівна, Соломія, Здоба Київська та інші, які відповідають високим вимогам щодо якості. Вони мають підвищений вміст білка в зерні.

Загалом же за 60 років наукової діяльності в інституті створено 145 зареєстрованих сортів і гібридів сільськогосподарських рослин, які вже понад 40 років висіваються на полях України та країн ближнього зарубіжжя. На сьогодні тільки сорти озимої пшениці займають площу близько двох мільйонів гектарів, що становить 30 відсотків усіх посівів цієї культури у нашій країні.

Проведено велику роботу стосовно розширення трансферу сортів-інновацій у виробництво. Реалізовано 3213 ліцензій на вирощування сортів озимої пшениці селекції ІФРГ. Вирощено високоякісне оригінальне насіння, яким забезпечені всі насінницькі господарства. Ліцензії на вирощування сортів озимої пшениці селекції інституту придбали великі міжнародні компанії США, Канади, Франції, Швеції, Норвегії та інших країн, які працюють на теренах України.

— Ми розвиваємо нову філософію хліба, — висловив задуми вчених В. В. Моргун. — Наша країна повинна збирати високі врожаї. У зв’язку з поглибленням продовольчої кризи це є питанням великої державної ваги.

Щороку в базових насінницьких агроформуваннях у різних регіонах науковцями інституту закладається від 10 до 15 інноваційних технологічних полігонів, адаптованих до умов зони вирощування сортів та елементів технологій їх вирощування. Зазвичай в одному з агроформувань проводиться міжнародна науково-практична конференція «День поля». Захід кожного року відвідують 2-2,5 тис. аграріїв, учених, студентів навчальних закладів, представників органів виконавчої влади, зарубіжні гості та партнери.

За словами академіка, новим чинником, який останнім часом суттєво позначається на рівні продуктивності рослин, стали глобальні зміни клімату. Озимі посіви зазнають жорсткої посухи. Підвищення середньорічної температури на один градус за Цельсієм призводить до зниження врожайності на 21 відсоток. За прогнозами ООН, до 2050 року світ опиниться перед загрозою голоду.

Володимир Моргун переконаний: аби прогодувати населення, чисельність якого зростає, потрібно подвоїти врожайність зернових. Провідні виробники збіжжя у Західній Європі вже вичерпали свій потенціал підвищення врожайності. Врожаї рису в Японії не збільшуються вже 17 років.

На відміну від багатьох регіонів Україна ще зберігає можливість подвоїти врожайність зернових. Вона має скористатися зі світового дефіциту харчових продуктів, аби підняти власну економіку.

Було б добре, щоб про це пам’ятали наші державні мужі й не шкодували коштів на розвиток національної науки.