• Актульно

Справедливого вироку досі нема

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

На фото автора: мітинг-реквієм біля пам’ятного знака, встановленого на місці, де відбувся теракт.

Учетверте в Харкові вшановують жертв теракту, влаштованого російськими спецслужбами 22 лютого 2015 року. Відкрито кримінальне провадження проти трьох обвинувачуваних. Проте час спливає, а зло залишається непокараним...

ЦЯ ЖАХЛИВА трагедія сталася біля Палацу спорту. Того лютневого дня харків’яни вирішили відсвяткувати річницю перемоги харківського Майдану. Рік перед тим, 22 лютого 2014 року, в приміщенні палацу зібрався «хурал» сепаратистів, які, з усього було видно, мали на меті проголосити ХНР, а по суті, розчленувати Україну. Завадило їхнім планам те, що Віктор Янукович, який мав з’явитися на зібранні, в останній момент утік із Харкова, куди він прибув уночі. А найголовніше — під вікнами Палацу спорту зібралося близько 30 тисяч патріотів, готових до рішучих дій, аби не дати ухвалити фатальні для України рішення. Коли стало зрозуміло, що Майдан у Києві перемагає, мер Харкова Геннадій Кернес та екс-голова ОДА Михайло Добкін, які засідали в президії сепаратистського збіговиська, дременули за кордон. Щоправда, незабаром повернулись. І сьогодні почуваються в Україні дуже комфортно...

Першу річницю тих подій, які харків’яни вважають перемогою над сепаратизмом у Харкові, вирішили відзначити урочистою ходою. Утім, на шляху колони, як з’ясувало потім слідство, терористи заклали вибуховий пристрій. Унаслідок вибуху загинуло троє харків’ян, серед яких і школяр Данило Дідик. Жертв, напевно, було б набагато більше, якби між міною та демонстрантами не став УАЗ. Учасники маршу стверджують, що багатьох урятувало й те, що вони наділи на себе бронежилети. Спонукав до цього попередній теракт, коли біля суду спрацювала вибухівка і кілька чоловік зазнали поранення.

За підозрою у вчиненні цього злочину затримані харків’яни Володимир Дворников, Віктор Тетюцький, Сергій Башликов, котрі, як розслідували правоохоронці, були завербовані російськими спецслужбами. За вбивство людей вони мали отримати по 10 тис. дол. Дивує і обурює те, що Фрунзенський райсуд у цій справі засідає вже чотири роки, а кінця-краю тяганині не видно.

— На жаль, сторона захисту та підсудні обрали таку форму захисту — затягування розгляду справи, — пояснює учасникам мітингу-реквієму прокурор області Юрій Данильченко.

З-понад 60 засідань половина не відбулася через відсутність адвокатів і самих підсудних. У квітні 2017-го справу почали слухати заново через зміну суддівської колегії. З початку нового розгляду половина призначених судових засідань не відбулася через нібито погане самопочуття підсудних. Чи не кожне починалося з розгляду трьох-чотирьох клопотань щодо відводу суддів, секретаря суду, прокурора. Жодного суд не задовольнив, оскільки доводи обвинувачуваних не мали законних підстав.

— Чекаємо стадії надання своїх доказів стороною захисту, — інформує прокурор області. — Після цього ми зможемо перейти до дебатів і вироку. Запевняю, що прокурори давно вже готові до дебатів і визначилися зі своєю позицією щодо міри покарання особам, обвинувачуваним у цьому страшному злочині.

Батько загиблого Данила Андрій Дідик каже, що йому важко все це переносити.

— Мені було б легше, якби справа закінчилася справедливим вироком, — говорить він. — Не можу бачити ці нахабні морди...

До речі, громадські активісти запропонували у пам’ять про Данила присвоїти його ім’я школі, в якій він навчався. Відповідна петиція на сайті міськради набрала потрібні 5 тисяч голосів, однак влада зволікає з рішенням...