Архів
Вівторок,
5 лютого 2019 року

№ 10 (19657)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Тепер останнє слово за ЄС

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Тереза Мей вирушить до Брюсселя, щоб спробувати підписати з ЄС нову угоду про Brexit.

Докладніше...
Що задумав президент?

ФРАНЦІЯ. Глава держави таємно готується до проведення всенародного референдуму.

Докладніше...
Боротьба за владу

ВЕНЕСУЕЛА. Армія починає переходити на бік опозиції.

Докладніше...
Знижено пенсійний вік

ІТАЛІЯ. В країні знизили пенсійний вік для населення.

Докладніше...
Коаліційний компроміс

ЛІВАН. Сформовано новий кабінет міністрів.

Докладніше...
Парканізація Близького Сходу

ІЗРАЇЛЬ зводить стіну навколо сектору Гази.

Докладніше...
Відповідальність — навпіл

ЄВРОСОЮЗ. Віднині батьків-чоловіків урівняно у правах із жінками на відпустку у зв’язку з батьківством.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Реінтеграція Донбасу: пауза чи прогрес?

Михайло ГУБАШ.

Проведення цього року відразу двох виборчих кампаній — президентської навесні і до Верховної Ради восени — значною мірою відвертатиме увагу суспільства і влади від усіх інших проблем, які, проте, потребують розв’язання, причому невідкладного, оскільки через затягування і зволікання вони тільки поглиблюватимуться. Одним із таких нагальних для суспільства завдань є реінтеграція Донбасу.

Чинник національної безпеки

ТАК, час од часу про неї говорять, але далі цього справа майже не просувається. Що ж заважає — небажання влади напередодні виборів займатися «ризикованою» з точки зору електоральних симпатій справою чи якісь інші «моменти», котрими керуються ті, від кого значною мірою залежатиме нормальне повернення в Україну не тільки зруйнованої війною території, а й не менш понівечених нею мізків і душ людей, причому по обидва боки зловісної лінії розмежування або, як її ще називають, зіткнення.

Черговою спробою привернути увагу до проблеми і нагадати владі про необхідність і важливість її залагодження стало проведення вже сьомого засідання Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» з промовистою назвою «Реінтеграція у передвиборний період: пауза чи прогрес?».

У зустрічі, яка відбулась у форматі круглого столу, взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, міжнародних та вітчизняних громадських організацій, експерти і журналісти. Обговорювалися різні аспекти соціальної згуртованості як значущого чинника національної безпеки.

Радник координатора офісу ООН в Україні з питань миру і розвитку Стен Вайцман оприлюднив показники Індексу соціальної згуртованості та примирення ООН для Східної України (USE) за 2018 рік. Дослідження проводилось у Донецькій, Луганській, Харківський, Дніпропетровській і Запорізькій областях.

«Пардон, месьє!»

ДЛЯ РОЗУМІННЯ: соціальна згуртованість має два основних виміри — горизонтальний (якість співіснування різних соціальних груп у суспільстві) та вертикальний (між людьми і владою). Про-ілюструвати це можна доволі промовистим прикладом. Про нього розповів один з учасників невеличкої групи українських митців і підприємців, котрі у 90-х роках минулого століття за сприяння тамтешньої української діаспори відвідали Францію. «Коли приїхали до Парижа, були вкрай здивовані: у центрі французької столиці численні мітингарі перевертали і підпалювали автівки, розбивали вітрини магазинів і щось голосно вигукували. Невже революція?! — подумали ми. Та ні, нам пояснили, що мерія Парижа (тоді її очолював Жак Ширак, який згодом став президентом країни) ухвалила рішення запровадити якийсь невеликий додатковий податок для містян. От вони і збунтувалися.

Наступного дня ми поїхали до Марселя. В електричці від спеки було важко дихати. Один із пасажирів — хлопчина років 17, хильнувши, мабуть, винця, розлігся на сидінні, витягнувши ноги у прохід. І тут нас очікувало чергове здивування. Пасажири, проходячи вагоном, зупинялися перед сплячим юнаком і, ввічливо сказавши: «Пардон, месьє», обережно переступали через його ноги. Я тільки міг уявити, що сталося б із розімлілим від жари хлопцем і його ногами у нашій українській електричці».

Отаке-от ставлення ще чверть століття тому було у французів одне до одного і до влади — пряма протилежність нашим відносинам. Може, саме тому й живемо так?

Урядовці-«двієчники»

АЛЕ повернімося, як кажуть, до наших баранів — результатам дослідження у названих областях. За словами С. Вайцмана, у порівнянні з минулим роком жителі Сходу України демонструють більшу готовність до діалогу з різними соціальними та політичними групами (зростання з 6,2 до 6,6 з 10 пунктів) та трохи більше почали довіряти центральним органам влади (з 1,6 до 2,2). Водночас погіршився показник відчуття особистої безпеки (знизився з 4,8 у 2017-му до 4,2 у 2018 році).

Дипломатичну політкоректність представника ООН, який говорить про підвищення довіри східняків до центральної влади, можна зрозуміти. Проте відповідні результати Індексу промовисті: ця довіра дорівнює звичайній шкільній «двійці» навіть за старою п’ятибальною шкалою оцінювання, а тут — 10-бальна! Саме таку оцінку — «незадовільно» — ставлять люди урядам Яценюка та Гройсмана. Подібне ставлення до «верхів» цілком зрозуміле — як ви нам, так і ми вам.

Політика неповаги і дискримінації

ДОКЛАДНІШЕ про причини недовіри до урядових «двієчників» розповіли представники вітчизняного політикуму. Так, голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря сказав: «Хотів би наголосити, що, коли ми говоримо про людей, які мешкають на підконтрольній і непідконтрольній території, слід пам’ятати, що всі вони є громадянами України. І у нас не існує проблем у відносинах між собою серед громадян цих категорій, але існує проблема у відносинах між громадянами і владою».

На думку Г. Немирі, українська влада де-факто провадить політику послаблення національної згуртованості та неповаги до прав і свобод громадян. Окрім того, повідав він, уже майже два роки на розгляд парламенту не виноситься законопроект №6692 щодо виплати пенсій вимушеним переселенцям. Продовжують діяти дискримінаційні підзаконні акти Кабміну стосовно цієї категорії громадян. У бюджеті-2019 істотно зменшено фінансування потреб переселенців у порівнянні з минулими роками.

За даними Управління з координації гуманітарних питань ООН, на Донбасі в 2018 році понад 50 людей померли під час перетину лінії розмежування, а лише в січні нинішнього, проходячи КПВВ, пішли з життя дев’ять чоловік похилого віку. Все це разом — певна дискримінація, невиплата пенсій, умови перетину пунктів виїзду-в’їзду тощо — аж ніяк не сприяє соціальнійї згуртованості. У цьому зв’язку голова Комітету ВР з прав людини закликав до «запровадження нової державної політики стосовно вимушених переселенців та громадян України, які залишилися в Криму і на тимчасово окупованій частині Донбасу, не лише задля реінтеграції, а, першою чергою, для дотримання прав і свобод усіх громадян України».

Iспит на «українськість»

ГЕНЕРАЛЬНИЙ директор «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко застеріг: якщо на підконтрольній території діалог триває, то людей, що опинилися в окупації, ми ризикуємо втратити. Посилаючись на експертів, він зазначив, що п’ять років — критичний термін для реінтеграції, адже жителі так званих «ЛДНР» уже пристосувалися до нових умов існування.

Екс-прем’єр-міністр України (2005-2006 рр.) Юрій Єхануров вказав на ще один ризик для соціальної згуртованості: з «того боку» фактично відсутній суб’єкт реінтеграції та переговорів, адже всі інститути є нелегітимними. Тож контакти можуть бути тільки міжособистісними. Проте навіть у цьому випадку проукраїнськи налаштовані жителі ОРДЛО наражаються на небезпеку.

Зі свого боку заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО Георгій Тука зазначив, що зруйнована і невідновлена інфраструктура, екологічні та соціальні проблеми у прифронтовій зоні — все це використовується «проти України» не тільки російською пропагандою, а й деякими політичними партіями з Києва. Ситуація загострюється в період виборчих кампаній, адже люди перетворюються на «електорат».

Підсумовуючи результати обговорення, співмодератор заходу і експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко наголосила, що нам необхідно зважати на весь комплекс викликів соціальній згуртованості на рівні послідовної державної політики.

«ООН надав Україні унікальний інструментарій у вигляді Індексу соціальної згуртованості, тепер варто навчитися ним користатися»,— узагальнив усе сказане політолог Володимир Лупацій.

А от хто навчатиметься міжнародного досвіду і проводитиме «послідовну державну політику» — теперішні урядовці-«двієчники» або ж їхні наступники (дай, Боже, коли не «відмінники», то хоча б «хорошисти»), покаже найближче «поствиборне» майбутнє.

Поки ж що люди в Україні, принаймні на Сході, не відчувають себе у безпеці, що підтверджується результатами згадуваного дослідження: 4,2 за 10-бальною шкалою є тією самою «двійкою» за 5-бальною. Оскільки, як сказав Г. Немиря, між особистою та національною безпекою протиріччя немає, то можна дійти висновку, що уряд ні Яценюка, ні Гройсмана іспиту на «українськість», тобто нацбезпеку України, не витримали.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Набрали — то треба віддавати
Читати
Пільговий термін минає
Читати
Можливі збитки
Читати
Дороге «задоволення»
Читати
Виборча інструкція
Читати
Втрачаємо мільярди
Читати
Агролокомотив — у Європу
Читати
Маємо хороших фахівців
Читати
Годують сім’ї
Читати
Податки надійшли
Читати
Отруїлися діти
Читати





— А у вас є телевізор без політиків?

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове