• Дивосвіт навколо нас

Пора сюрпризiв

Михайло МОРОЗ.

ВІД лютневих сюрпризів ніхто не застрахований. Можна чекати і завірюх, і тріскучих морозів. І не тільки. Бо недарма кажуть, що у лютому сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, згори ллє і знизу мете. Але все це відбувається наче крадькома. Зима вже не наважується стабільно закріпити свої позиції. Пам’ятає народне прислів’я: «Лютий хоч і лютує, але весну чує». Її запахи вже відчуваються. Не випадково фенологи називають лютневу пору «весною світла». Адже протягом місяця день збільшиться на дві години. Середня тривалість сонячного сіяння у лютому майже вдвічі більша, ніж у січні. Тому й не дивно, що все відчутніше починає пахнути весною. Ще не встигне розтанути сніг, як на теплих прогалинах з’являться рожеві сині медуниці та яскраво-жовті вітряниці. А найсміливіші підсніжники потягнуться до сонця через тиждень-два. Розгребіть сніг і ви побачите зелені паростки.

По-різному прокидаються від зимової сплячки дерева. Найперше це роблять ті, на які потрапляє найбільше сонячних променів. Особливо чутливі до тепла верба, вільха. Зокрема, остання вже причепурилася чорними шишечками і твердими сережками. В її кронах уже запульсував сік, у гостролистого клена його рух почнеться наприкінці місяця. Не забариться ожити й горішник.

У другій половині лютого починається так званий самосів. Погожого дня можна бачити, як кружляє у повітрі буре крихітне насіння. Саме о цій порі у ялинок, сосон розслабляються насінини, які підхоплює вітерець і розносить довкола. Звідси й самосів. До речі, з кожної ялинової шишки вилітає в середньому 100 і більше насінин. А всього гектар густого лісу висіває на сніг понад 100 кілограмів посівного матеріалу. Щоправда, не все вдається підхопити вітрові. Трохи поїдають птахи, але значну частину рознесуть вітер і тала вода. Тому не дивно, що часто у листяному лісі можна зустріти ялинки і вільхи, буває за кількасот метрів од материнської крони. Відчувають наближення весни і птахи. У сонячний день усе дзвінкіше демонструє свою майстерність велика синиця. На галявинах радіють потеплінню повзик і підкоришник.

Посміливішали снігурі, яким не зовсім до вподоби, що з’являються у них все нові й нові конкуренти, зокрема омелюхи, які відчутно подобрішали, стали довірливіші, прихильніші до людей. Знайомляться з жителями лісів і новонароджені шишкарі.

Відповідальна пора у лютому у багатьох звірів. Вони думкою у майбутньому. І саме лютий для них — час залицянь, тобто шлюбний період. Це можна помітити і з поведінки власних домашніх улюбленців — котів і собак.

Водночас не слід забувати, що саме у зв’язку зі шлюбною порою у лісах зростає кількість хижих звірів, зокрема вовків. У пошуках нареченої блукають вовчі зграї, можуть забрести за 70-80 кілометрів од місць постійного перебування.

Місячних лютневих ночей влаштовують залицяльні ритуали зайці. Місцем побачень вони, як правило, обирають відкриту місцевість. Досвідчені мисливці, вгледівши на снігу подвійні сліди, знають, що це йшло «подружжя».

Чим ближче до весни, все відчутніше понижується рівень води у річках та озерах і утворюються так звані підльодові пустоти. Саме їх і використовують для полювання річкові жителі — видри, норки, ондатри. Скоро прокинуться від сплячки бобри, закінчується сон і в борсуків.

Тобто все у природі відбувається за графіком, складеним сотні років тому. Правда, окремі корективи все-таки відбуваються. І роблять їх самі ж представники фауни. Вони теж відчувають зміни клімату і відповідно на них реагують.

А поки що тихо, непомітно під снігом усе ближче і ближче підкрадається весна. І лютий готується до передачі своїх повноважень. Утім, якого саме дня і за яким календарем, ні зима, ні весна не знають. Це — таємниця природи. А нині все відбувається за розкладом, складеним зимою разом із лютим. Тож будьмо готові до різних сюрпризів: і несподіваних, і майже очікуваних. А у кого на світлинах бракує зимових етюдів, поспішайте, бо не зогледитесь, як під ногами зникне останній сніг лютого і зима попливе разом із талою водою.