• Із почутого

Піклування про здоров’я

Леонід КУЦИЙ.

м. Вінниця.

На прийом до сімейного лікаря прийшов дідусь. Розповідає про свої болячки. Лікар вислухав. Зміряв температуру й тиск. Щось записав у медичну картку і дає старому поради.

— Ви, — каже, — на одні ліки не покладайтесь. Головне, щоб людина сама про своє здоров’я дбала постійно.

Дідусь не дослухав і почав розмову в руслі поради:

— Я, — мовить, — про здоров’я піклуюсь. Кому ж іще, як не мені, виявляти про себе турботу. За найменшої нагоди я, коли є чарка, обов’язково за своє здоров’я вип’ю. Ви не дивіться, що на вигляд дід старий. За своє здоров’я і вранці, і до обіду, і до вечері обов’язково піклуюсь. Люблю і в гостях чарчину вихилити. Я ще діяльний дід. Моїх ровесників уже ого-го, скільки на тому світі. Бо мало піклувались про своє здоров’я. А я — і на поминках... Там менше трьох не п’ють. То я одну за упокій, а дві — за своє здоров’я...

— Ну досить, — зауважив лікар. — Я бачу, що ви ще «діяльний», але виписав таки вам рецепт. Ідіть до аптеки по ліки і пийте їх так, як написано.

А дід закінчує свою думку:

— Рецепта я візьму. Та якщо ліки дорогі, то я краще куплю собі плящинку в гастрономі дешевших і надійніших, бо про своє здоров’я потрібно піклуватись серйозно.