|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Як кого кличуть ЗАЛЕЖНО від віку та фізіологічного стану тварин називають по-різному: вагітну самку великої рогатої худоби — тільною, кобилу — жеребною, козу — сукізною (кітною), свиню — поросною, вівцю — суягною (кітною), кролематку — сукрільною. Пологи в корови називають отеленням, в кози — козлінням (окотом), овечки — ягнінням (окотом), свині — опоросом, кролиці — окролом, у кобили — вижеребненням. Молодняк залежно від виду тварин називають телятами (від народження до 6 місяців), ягнятами (до півтора року), козенятами (до 6 місяців), лошатами (до 3 років), поросятами (до 4 місяців), кроленятами. Молодняком називають особин різновікових груп усіх видів тварин. Однак окремі вікові категорії мають спеціальні терміни. Зокрема, кнурець і свинка з 4-6-місячного віку до періоду статевого дозрівання — підсвинки, запліднена телиця — нетель, а після отелення — корова. Аби підкреслити, що тварина отелилася вперше, вживають термін «первістка». Якщо корова не дає приплоду протягом року, її називають ялівкою. Корова і бугай, кобила і жеребець, вівцематка і баран, свиноматка і кнур — відомі назви повновікових статевозрілих тварин. Усім зрозумілі й такі назви, як теличка і бичок, кізка і цапик, кобилка і жеребчик, свинка і кнурець, ярка і баранчик. Цікаво, що самки кіз окремого імені не мають (коза — назва всього виду), тоді як самця нарекли цапом. І, насамкінець, кастрований самець: бугай — віл, баран — валах, жеребець — мерин, кнур — кабан. Версія для друку До списку статтей | КРУТИ не крути, зимо, сніговицею, а весна вже не за горами. І думки селянина — про майбутній вихід у поле. Тому в наступному випуску почнемо, так би мовити, підступатися до теми розсади і навколо неї. Ось, наприклад, дві культури — коренева селера і цибуля-порей мають багато подібного, зокрема тривалу вегетацію. То, може, варто вирощувати їх разом, на одній грядці? Доведемо, чому це доцільно робити. А сіяти на розсаду їх треба вже незабаром. Також поміркуємо над питанням потреби рослин у світлі. Нібито воно й теоретичне, але реакція рослин на тривалість світлового періоду має практичне значення, бо знання про це необхідні для вирощування їх у захищеному ґрунті — чи потрібне додаткове освітлення, які оптимальні строки сівби тощо. Нині препарати захисту рослин коштують недешево, отож і стоять сади недоглянуті. Тим часом варто лише згадати простий дешевий і при цьому перевірений засіб захисту — вапняно-сірчаний відвар. Не тільки шкідники оминатимуть ваші плодові дерева, ви ще й убережете їх від деяких хвороб. Подамо спосіб приготування.
|