• Роздум

Куди йдемо?

Петро БОЙКО.

с. Жорнище Іллінецького району

Вінницької області.

ОСЬ уже 27 років, як Україна — незалежна, суверенна, демократична держава. Ми змінили Конституцію і відмінили смертну кару, створили парламент із 450 народними депутатами, набули статусу парламентсько-президентської республіки. Щоправда, форма правління змінювалася то в один, то в інший бік. Залежно від того, хто очолював державу.

Щодо суверенної і незалежної, то тут теж є сумніви. Україну розікрали, роздерибанили, зруйнували вщент і пустили по світу з простягнутою рукою, опинившись у залежності від країни, яка позичає гроші. А керують нами, як у тій байці про Лебедя, Щуку і Рака. Кожен на свій лад. Докерувалися вже до того, що летимо у прірву. А все тому, що перші президенти викохали олігархів, які заволоділи надрами, землею, фабриками, заводами і тепер мають мільярдні статки, а державна скарбниця порожня.

Куди не кинь оком — корупція, безлад. На мою думку, найперше слід реформувати Верховну Раду. Для плідної праці парламенту достатньо не більше двохсот депутатів. Відмінити звання «народний», бо його треба заслужити, і скасувати недоторканність. Раніше я був прихильником мажоритарної системи виборів, а тепер зрозумів, що необхідно ввести партійну, тоді буде менше підкупів. Для цього слід створити конституційну комісію. Але має це робити не президент і його команда, а справжні патріоти.

Досить уже нам тупцювати на місці, час працювати. Але, на жаль, жоден із президентів нам так і не запропонував стратегію єднання, розвитку і оборони України.