П’ятниця, 18 січня 2019 року № 5 (19652)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19652/print.php?n=41173

Уже не в Китай, а з Китаю

Вітчизняне машинобудування перестає бути... українським

Василь ПІДДУБНЯК.

Зовсім недавно комбайн «Скіф» на головній сільгоспвиставці України символізував прорив у вітчизняному машинобудуванні. Але на цьому його тріумф і завершився.

Фото Юрія Ластовини.

У перші дні нового року центральна та місцева преса повідомила про те, що Херсонський машинобудівний завод (більше відомий у світі як комбайновий) почав випускати ще й трактори. Хороша техніка, сучасна, нічого не скажеш: невеликі габарити, потужний економічний двигун, може виконувати широкий спектр робіт — як навантажувач, екскаватор, бульдозер…

І АБИ не одне «але», то можна було б додати, що херсонські комбайнобудівники зробили гідний подарунок на власні іменини — якраз виповнюється рівно 110 років, як у місті на Дніпрі звичайні ремонтні майстерні проголосили заводом, а нині підприємство, що постало на фундаменті цього заводу, є єдиним в Україні виробником складної сільськогосподарської техніки.

Однак новорічний трактор під це патріотичне визначення мало підходить, а то й не підходить зовсім. Цей сталевий кінь ірже не по-нашому. По-перше, його у Херсоні не виготовляють, а складають, по-друге, комплектуючі — китайської державної компанії First Tractor.

Із Китаєм у херсонців давні економічні зв’язки. Східноазійські партнери вельми зацікавилися їхньою продукцією ще у другій половині минулого століття, коли український завод дістав статус провідного підприємства з виробництва техніки для збирання кукурудзи. Спочатку це був комбайн «Херсонець-7», за ним із заводського конвеєра почала сходити самохідка «Херсонець -200», розроблена, до речі, заводськими конструкторами.

Саме самохідний комбайн зчинив у Європі справжній фурор! Всього за два роки (у 1980-му і 1982-му) на міжнародних виставках у містах Ческе-Будовіце (Чехія) і Нові Сад (Югославія) «Херсонець-200» був відзначений спершу золотою, а потім і великою золотою медалями.

Натхнені міжнародним визнанням, херсонські машинобудівники за короткий час опанували виробництво жниварок для збирання кукурудзи КМД-6, а вже на початку нового тисячоліття на замовлення КНР було випущено дослідну партію трирядних самохідних комбайнів для збирання кукурудзи 4YZ-3. Невдовзі із заводського конвеєра зійшли восьмирядні жниварки для збирання кукурудзи КМС-8 без збору листостеблової маси, зернозбиральний комбайн «Славутич» (КЗС-9-1), жниварка для збирання соняшнику ПЗС-8, жниварки для збирання кукурудзи КМС-6, КМС-8…

Уміємо ж! І руки в нас ростуть, виявляється, із того ж самого місця, що у китайців, німців чи французів…

Здавалося б, відібране всіма правдами і неправдами у держави підприємство, ставши приватним, збереже завойовані заводом позиції на світовому ринку складної сільськогосподарської техніки. Одначе цього не сталося, бо, вочевидь, нових господарів цікавили і цікавлять більше «швидкі гроші», а не розробка і освоєння нової і справді вітчизняної машинерії. Заради справедливості слід сказати, що переходові від виробництва до складання комбайнів, а тепер уже й тракторів і держава «допомогла». Буваючи у Херсоні, всі попередні президенти України клятвено били себе в груди: «Підтримаємо вітчизняного виробника!». І що ж? А нічого! Без державної підтримки унікальний завод став нагадувати несамохідну баржу на Дніпрі, відірвану від «кінських сил».

Дійшло до того, що Херсонський машинобудівний завод (ХМЗ) став на якір і лише після тривалого простою запустив виробництво комбайнів. Ні, не широко розрекламованих «Славутичів» чи кукурудзозбиральних КМС-8, які виготовлялися руками українських робітників на українських же (зокрема херсонських) підприємствах. Так, ще у 2017 році між ХМЗ та Rosenlew була підписана партнерська угода про спільне виробництво комбайна SKIF 280 Superior, за базис якого взяли Sampo Rosenlew SR 3085 Superior, знову ж таки, не української самохідки. Тепер ось і тракторці китайські загуркотіли у цехах «єдиного в Україні заводу, що спеціалізується на випуску складної сільськогосподарської техніки». Радіти чи плакати?..

Чи не перетворюється наша держава на великий складальний цех для іноземних фірм, які постачають в Україну сучасну (тут нічого не скажеш!) техніку? Схоже на те. Дуже схоже!