Архів
Вівторок,
15 січня 2019 року

№ 4 (19651)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Нова «Альтернатива для Німеччини»?

НІМЕЧЧИНА. Праві політсили занесли до передвиборної програми можливість виходу з ЄС.

Докладніше...
Зухвалий напад

ПОЛЬЩА. У Гданську скоєно напад на мера міста.

Докладніше...
Напруження наростає

ТУРЕЧЧИНА стягує бронетехніку на кордон із Сирією.

Докладніше...
Компромісне перейменування

МАКЕДОНІЯ. Парламент затвердив конституційну поправку до зміни назви країни.

Докладніше...
Національні дебати

ФРАНЦІЯ. Президент закликав громадян брати активну участь у національних дебатах.

Докладніше...
Усе ще небезпечно

ЄГИПЕТ. Надзвичайний стан у країні продовжено ще на три місяці.

Докладніше...
Протест за протестом

У СЕРБІЇ не вщухають протести проти президента Олександра Вучича.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • З літопису наших днів

Від школи — самі стіни

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото Олексія Миколаєнка.

Минуло лише два роки від часу закриття двоповерхової красуні школи у Смячі Сновського району, а від неї залишились тільки стіни. Ця ЗОШ не єдиний об’єкт соціальної інфраструктури Сновської ОТГ, який поступово розтягують. Хто і навіщо це робить?

Колись тут вирувало життя

У МАЛЬОВНИЧОМУ селі Смяч, що розташоване на берегах однойменної річки, не так уже й давно (якихось двадцять років тому) вирувало життя. Чого варта лише гарна двоповерхова школа, збудована 1971 року і розрахована на 600 учнів. «Колись тут було по три класи — «А», «Б», «В» — стільки було дітей», — ностальгійно згадує ті часи виконуюча обов’язки старости села Тетяна Василівна Лисенко.

Дитячий сміх і трудовий шум віщували селу перспективне майбутнє. Тут хотілося жити і працювати! Тепер у Смячі ніби зупинився час. Після розпаду місцевого колгоспу селяни залишились без роботи. Згодом розтягнули і рештки фермських споруд. За колгоспом пішов у небуття дитячий садок. Лише поодинокі магазини, сільська рада, пошта та «генделик» не дають забути про те, що тут ще хтось живе.

Два роки тому закрили і школу. Причина — недостатня кількість учнів: на той час на заняття ходило 25 діточок. Місцева влада ухвалила рішення возити школярів на навчання у Петрівку, за вісім кілометрів від Смяча. Обладнання та реманент вивезли одразу ж, а школу зачинили на замок. Згодом вивезли і два котли із котельні. А нещодавно дійшло і до добротних чавунних батарей!

Приїхали, не спитали, позрізали

— ОДНОГО дня я побачила, як на подвір’я школи заїхав УАЗик, і двоє молодих хлопців почали витягати апарат, — пригадує очевидець діловод Смяцької сільської ради Тетяна Михайлівна Красенко. — Коли я запитала, хто вони і для чого тут, відповіли, що є учнями Щорського вищого професійного училища лісового господарства і в них завдання — вирізати шкільні батареї.

За якийсь час до входу колишньої школи під’їхав трактор із причепом. Учні вибили двері чорного ходу, повантажили секції та й поїхали.

— І досі не знаю, де ті батареї, — каже Тетяна Лисенко. — Заклад перебуває на балансі відділу освіти, тому нас ніхто до відома не ставить.

У приміщенні колишньої школи, незважаючи на те, що вона вже два роки не працює, досить охайно. Всі вікна та двері цілі, підлога у відмінному стані, а спортзал і взагалі ніби вчора зробили. «Більше я сюди нікого не пущу, — твердо заявляє Тетяна Лисенко. — Як це так — розтягувати школу?» Тож тепер кожен ранок сільського старости починається з обходу.

Після того що трапилося в Смячі, обуренню місцевої громади немає меж. Селяни кажуть, це не перша будівля, з якою так повелися. Подібним чином зрізали батареї у Староруднянській, Єлінській, Ново-млинській, Хотуницькій школах. Депутат Сновської міськради Сергій Виблов налаштований рішуче: «Якщо на мародерство не відреагують органи прокуратури, поліції, депутати облради, тоді можна буде сміливо сказати, що закон в нашій країні не діє!»

Оптимізація, реорганізація, вимирання

ТИМ ЧАСОМ начальник відділу освіти Сновської міської ради Олена Коваленко не бачить нічого крамольного в цій ситуації. «Смяцьку школу зняли з реєстрації як юридичну особу, — знизує плечима вона. — Училище попросило нас виділити для ремонту в гуртожитку батареї. Звісно, ми їм дозволили. Щодо решти навчальних закладів, де, кажуть, познімали батареї, я не можу нічого сказати, бо на посаді нещодавно. Переважно люди самі повирізали. Що ми їм зробимо?»

Директор Щорського вищого професійного училища лісового господарства Лариса Дубина коментує ситуацію так: «Нам треба було швидко провести ремонт у гуртожитку, тому ми звернулися з відповідним проханням до відділу освіти. Згідно з угодою позики, зобов’язуємося повернути батареї до 27 вересня 2019 року. Втім, сподіваємося, що знайдуть можливість передати нам це майно, якщо ні — будемо шукати подібні або купувати ці, вже встановлені, за ціною брухту. Прийом-передачу батарей ми задокументували — за актом...».

Як не прикро, на Чернігівщині сформувалась негативна тенденція — більшість ОТГ взяли собі за правило закривати навчальні заклади у селах. Для цього вже давненько вигадано спеціальні слова — «оптимізація» та «реорганізація». Звісно, для таких рішень існують і об’єктивні причини — скажімо, ще 40 років тому в тоді Щорському районі проживало 40 тисяч населення, з яких шість тисяч — шкільного віку. Нині ж тут мешкає заледве 23 тисячі чоловік, із яких усього дві тисячі школярів. Село стає непривабливим для молоді, зменшується кількість дітей, через що закривають школи… Відтак щороку з карти Чернігівської області зникає 10 сіл. Для кого звільняють українську землю від її автохтонних мешканців — це вже інше питання.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Де найкомфортніше жити
Читати
В’язні сумління
Читати
Наводять порядок?
Читати
Чого ж «добру» пропадати...
Читати
Польща все ще манить
Читати
Не пройшли контролю
Читати
Від «бляхарів» — пенсіонерам
Читати
Пожежу ліквідовано
Читати
Порятували туриста
Читати





— Додали 6 гривень... І це все?

— Ні. Ось іще різдвяне привітання від уряду.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове