Новоріччя Владислав СТОЛЬНИКОВ. Злилися дві годинникові стрілки в єдину віху, що з нуля годин в зеніт вселенський потяглася стрімко, як в зоряні обійми наша тінь. А новоріччя повело магічно мандрівних нас в один родинний чар, де яснокрила, ще дитинна вічність наповнила прабатьківський вівтар. Тож незбагненна таємниця щастя відкрилася у наших почуттях, що взнали мить любовного причастя, покликані святинею життя. |