• Традиції

Кожен рік - із дідухом

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

м. Львів.

Фото автора.

ЩО НЕ КРАЙ, то звичай, кажуть у Львові і не уявляють собі Різдвяних свят без дідуха. Ще на зорі незалежності — 1989 року — в галицькому П’ємонті відновили давню традицію і відтоді щороку 6 січня перед Святвечором встановлюють у центрі міста цей символ тяглості роду, злагоди в сім’ї, достатку…

Традиція ставити дідуха в Галичині має давнє коріння. Ще в дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, а також представляв дух предків, які таким чином навідували своїх живих родичів. Колись його робили з першого або останнього зажинкового снопа — своєрідна святкова пожертва найкращого з того, що вродило… Дідух заносився до хати господарем із першою зорею, ставився під іконами, згодом — на столі…

До урочистого встановлення цьогорічного дідуха долучилися не лише львів’яни, а й численні туристи міста. Найменші учасники несли у руках маленькі дідухи, які вони потім вставили у величезний триметровий сніп. Тут же, на площі Яворського, відбувалося величне Різдвяне дійство. Різні гурти — дитячі та дорослі — жваво колядували. Серед них — дитячий фольклорний ансамбль пісні «Джерельце» при Будинку вчителя, хор «Гомін», ансамбль «Горгани»…

А виготовили головний атрибут Різдва зі 150 снопів та дбайливо прикрасили майстри Шевченківського гаю на чолі з Миколою Городником.