• Соціальна панорама

_{Віднесені війною}

Олена КОЩЕНКО.

ВІД ПОЧАТКУ війни на Донбасі минуло п’ять років. Чимало людських доль вона переорала. Понад півтора мільйона внутрішніх переселенців із тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей та АР Крим перебувають на обліку в структурних підрозділах Міністерства соціальної політики. Водночас значна кількість донбасівців продовжує жити у зоні конфлікту, лише іноді виїжджаючи на підконтрольну територію, скажімо, для отримання пенсій і соцвиплат. А частина людей там і такої можливості не має…

Співвітчизники, у життя яких увірвалася війна, найгострішими проблемами називають утрату своїх помешкань і неможливість захистити їх від тамтешніх мародерів, а також труднощі з житлом уже на новому місці. Також близько семисот тисяч пенсіонерів із Луганської та Донецької областей сьогодні не можуть одержувати своїх пенсій. Не виїхали вони із неконтрольованої території з різних причин: хтось мало мобільний — сам хворий або ж має недужих родичів, які потребують догляду. Дошкуляє й безробіття. Зрештою, багато хто з віднесених війною переселенців переймається втратою можливості брати участь у виборах. Як відомо, сьогодні переселенці мають право обирати президента та депутатів Верховної Ради за партійними списками, але не можуть голосувати за мажоритарників і обирати місцеву владу.

_{Що турбує всіх українців}

НАЗВАЛИ соціологи і проблеми, які найбільше непокоять усіх громадян України. Передовсім це військовий конфлікт на Донбасі, низькі зарплати й пенсії, а також підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. А ще — істотно зрослі ціни на товари першої необхідності, інфляція, хабарництво, безробіття, тотальна корупція в судах, поліції та прокуратурі, також фактична недоступність належної меддопомоги. Втім, недоступністю хорошої освіти переймаються лише 2% громадян, а відсутністю свободи слова та демократії — 1,5%. Відповідні дані досліджень були опубліковані Центром соціальних і маркетингових досліджень «Socis».

_{Безробіття у світлі статистики}

СТАНОМ на початок року різко зріс офіційний рівень безробіття. Згідно з даними Держстату, такий статус нині мають триста одна тисяча співвітчизників працездатного віку. Більшість їх (175 000) — жінки. Простежується й така тенденція: чим ближче до пенсії, тим більше серед людей цієї вікової категорії безробітних. Утім, важко знайти роботу й молодим…

Тим часом стало відомо, що з нового року в Держслужбі зайнятості почалося запровадження інституту «кар’єрного радника». Такі спеціально підготовлені фахівці займатимуться індивідуальним працевлаштуванням безробітних, для чого постійно підтримуватимуть із ними зв’язок, пропонуючи різні варіанти працевлаштування, інформуватимуть про нові вакансії і можливість фахового перенавчання з метою опанування нової професії.

_{Досі виглядають маму й тата}

УПРОДОВЖ минулого року в Україні було всиновлено понад півтори тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. При цьому 86% їх знайшли нову сім’ю у співвітчизників, решта тепер називають татом і мамою іноземців. Водночас ще 5 тисяч маленьких українців дістали тимчасову опіку в родинах до настання повноліття.

Загалом же, як повідомило Міністерство соціальної політики, сьогодні на обліку перебуває понад 17 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яких можна всиновити. Здебільшого — старше 10 років. Усі вони потребують нашої допомоги, щоб вступити у доросле життя.

_{Iнститут сім’ї потребує захисту}

ПРЕЗИДЕНТ Петро Порошенко у 2018 році відповів на чотири електронні петиції. У них співвітчизники закликали його обмежити обіг тонких поліетиленових пакетів в Україні, законодавчо закріпити сталі ставки акцизного збору при пільговому розмитненні авто, знайти змогу профінансувати модернізацію злітно-посадкової смуги аеропорту в місті Дніпро, а також законодавчо «захистити традиційні сімейні цінності».

Зокрема, автори останньої петиції пропонували Главі держави розробити та внести до Верховної Ради законопроект щодо заборони пропаганди і популяризації «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури», тематичних матеріалів у засобах масової інформації. «Відповідно до статті 6-ї Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» забороняються будь-які форми дискримінації, в тому числі й підбурювання до дискримінації, зокрема й за ознакою сексуальної орієнтації. Отже, будь-які законодавчі ініціативи, спрямовані на обмеження конституційних прав, є неконституційними», — відповів Президент.

Водночас Петро Порошенко заявив, що звернувся до Прем’єр-міністра з пропозицією доручити відповідним центральним органам виконавчої влади спільно з науковцями, фахівцями, представниками громадськості провести системний аналіз того, як реалізується державна сімейна політика в Україні, та внести у встановленому законодавством порядку відповідні узагальнені матеріали і пропозиції задля розв’язання наявних проблем у цій сфері, а також опрацювати питання ухвалення загальнодержавної стратегії захисту і популяризації традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї в Україні.

_{Заручники нескінченного «перехідного періоду»}

НА СЬОГОДНІ в Україні вже видано понад 5 млн внутрішніх паспортів нового зразка — ID-карток, із яких 1,3 мільйона — впродовж минулого. Проте власники пластикових «корочок» наражаються на проблеми, пов’язані з тим, що далеко не скрізь є пристрої для їх зчитування. «Так, є труднощі перехідного періоду — на місцях, надто у ЖЕКах, нотаріальних конторах і банках не вистачає картридерів, через що людина змушена носити із собою додатковий папірець із пропискою», — роз’яснює Міністерство внутрішніх справ України.

Минуло вже три роки відтоді, як у нас «запустили» пластикові паспорти. То скільки ж іще чекати закінчення «перехідного періоду» в МВС?

_{Зношену гривню можна обміняти}

НАЦІОНАЛЬНИЙ банк змінив правила обміну суттєво пошкоджених або ж зношених купюр. Із 1 січня нинішнього року це можна буде зробити не тільки у підрозділах НБУ, як було досі, а ще й в «Ощадбанку», «ПриватБанку» і «Райффайзен Банку Аваль». «Уповноважені банки передаватимуть такі банкноти до Національного банку як сумнівні — для проведення досліджень разом із заявою та відповідною довідкою про вилучення/прийняття банкнот на дослідження», — повідомили у головній фінустанові держави. Водночас нагадали, що магазини та заклади сфери послуг зобов’язані приймати у громадян пошкоджені і зношені банкноти за їхнім номіналом, проте не мають права давати такими банк-нотами решту. Їх належить здавати як виручку своїм обслуговуючим банкам.