|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
ВербиченькаCторінку підготувала Устина ГРЕЧАНЮК. |
Версія для друку До списку статтей
Хто що згадує Оксана Думанська. zik.ua У МАРШРУТЦІ, не дуже наповненій, молодь їде сонна після новорічної ночі, а старші люди — пожвавлені, бо до когось на гостину. Молодь мовчить, придрімує, мляво водить пальцями по телефону. Старші неголосно перемовляються, але хочеш не хочеш — почуєш. От історія про одну пенсіонерку з гірського села, яка потрапила до освіченої італійки в покоївки. За ретельну працю господиня звозила її до Парижа і зводила в Лувр... «В Лувр? — дивується співрозмовник. — Та вона тут ніколи по музеях не ходила!» «Тут не ходила, а там пішла», — розважливо відповідає співрозмовниця. «В Лувр! — вигукує чоловік чи то спантеличено, чи обурено. — Що там вона зрозуміла?» «Казала, що такої краси ніколи у своєму житті не бачила, що господиня пообіцяла ще й в Іспанію звозити... Ото пощастило!» — відповіла жінка. «Наші діти були в Іспанії, відпочивали», — примирливо мовив чоловік. «Відпочивали, — підтвердила жінка, — казали, що більше не поїдуть, бо пляж не сподобався — у камінцях...» Версія для друку До списку статтей |