Наша пошта

• З роси й води!

Хай буде радісно на серці і повно на столі

10 СІЧНЯ нашому батькові Феодосію Павловичу Коломійцю, уродженцю села Книшівка Гадяцького району, що на Пол­тавщині, виповнюється 100 років. Він пройшов фронтові дороги, працював на тяжких роботах у колгоспі. Коли я пішла в перший клас, маму паралізувало і її лікування, моє навчання, господарство, город лягли на татові плечі. Після маминої смерті він пов’язав свою долю з доброю, чуйною, порядною жінкою, яка народила йому сина, а мені брата Володю. Здавалося, можна жити, та не судилося. Моя мама померла, коли мені було 20 років, Володина — коли йому виповнилося 16. Але наш батько не зламався, доклав максимум зусиль, щоби дати нам освіту. Після закінчення навчання я за направленням потрапила на роботу у Шосткинський район Сумщини. Тато залишився проживати з братом і його сім’єю. Я їм низько вклоняюся за їхню турботу, увагу, просто за те, що довели його до цього ювілею. А татові бажаю здоров’я, спокою і добра.

З повагою і шаною донька Ганна ПАТЛАХ із родиною.

Щиросердечно вітаємо з 90-річчям Ганну Василівну Дворецьку із села Покощівка Ізя­славського району Хмельниччини. Нашу наймилішу і найріднішу бабусю. Бабусю з великої літери, яка постійно піклується про своїх дітей, онуків та правнуків. Бажаємо вам, дорогенька, міцного здоров’я, родинного тепла, щирих усмішок, підтримки та енергії, щоб залишатися такою активною бабусею, якою ми пишаємося. Дякуємо вам за все!

Від усієї великої і дружної родини Анатолій ДЕНИСОВ.

Днями дорогій матусі та бабусі Марії Іванівні Бойко, яка мешкає в селі Старостинці Погребищенського району Вінниччини, виповнилося 75. Рідні щиро вітають ювілярку, дякують за лагідність її серця, турботу і мудрість. «Без тебе, матусю, не було б ні сонця, ні радості, ні щастя, не було б життя, — пишуть вони у листі. — Ми тебе дуже любимо, цінуємо все, що ти для нас робиш. Хай Бог посилає тобі міцного здоров’я, достатку, а ми намагатимемося чинити так, щоб тебе не засмучувати, щоб на твоєму обличчі завжди сяяла усмішка».

Донька Людмила й син Микола зі своїми сім’ями.

Із 70-річчям чарівну жінку, люблячу дружину, дбайливу матусю та найкращу в світі бабусю Галину Іванівну Попович із села Млини Лохвицького району Полтавщини вітає вся її родина. Дякуємо тобі, рідна, за мудрі поради, вміння всім завжди допомагати, приклад жінки й господині, за твої невтомні руки. Бажаємо міцного здоров’я з роси і води, бадьорість і радість хай будуть завжди. Не менше століття прожити і правнуків всіх одружити!

З любов’ю чоловік, доньки, зяті, свати, онуки, правнук.