П’ятниця, 21 грудня 2018 року № 98 (19645)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19645/print.php?n=40995

Не до відпочинку

ЗДАВАЛОСЯ б, садівникам нині зайнятися нічим, можна розслабитись і відпочивати в очікуванні нового сезону. Та де там! Під товщею снігу дрімають численні шкідники, руйнівні результати діяльності яких стануть очевидними лише з приходом весни.

Погода в останні кілька років нестійка (причому кожної пори року), тож знищувати ворогів саду і городу зручно і взимку.

Обстежте дерева в саду. Подекуди на гілках звисає листя з ледве помітною павутиною. В такому притулку оселився білан. Знешкодьте його, поки він спить, — струсіть листочки з дерев і спаліть їх.

Уважно огляньте кору плодових, особливо якщо восени не встигли обробити їх мідним купоросом і побілити. Так, наприклад, на стовбурі й гілках яблуні зимують златогузки, а під корою — гусениці яблуневої плодожерки. Боротьбу з останніми залишаємо на весну, а щоб знешкодити перших, зріжте їхні міцно прикріплені гнізда разом із гілочкою секатором. Врахуйте, що волоски гусениць златогузки отруйні, тому під час роботи завжди надівайте рукавички.

На корі дерев і в розвилках гілок зимують кладки яєць різноманітних кліщів і комах: червоного яблуневого кліща, зимового п’ядуна тощо. Щоб знищити ці кладки, зішкребіть їх металевою скребачкою.

На молоденьких пагонах яблуні люблять облаштовуватися на зимівлю яблунева попелиця і медяниця. Виявити їх досить легко: придивіться до кори уважніше — на ній добре помітні невеликі (близько 2,5 мм) блискучі чорні яйця яблуневої попелиці й зовсім крихітні — всього близько одного міліметра в діаметрі — яскраво-помаранчеві яйця медяниці, що кріпляться до кори маленькими відростками. Боротьбу з цими шкідниками потрібно проводити в теплі дні зими або наприкінці її, але в будь-якому випадку — до розпускання бруньок. Для цього рясно обприскайте місця скупчення яблуневої попелиці та медяниці розчином нітрафену.

Багато ворогів саду зимує в ґрунті. Яблуневий квіткоїд, який ховається у верхньому його шарі просто під яблунею, може бути знищений саме взимку. Для цього виберіть час, коли пристовбурне коло трохи відтане, і неглибоко розпушіть землю. Якщо є можливість, перекопайте ґрунт під час відлиги і в малиннику — так ви знищите довгоносиків.

Глибоко в землю втекли від холоду і хрестоцвіті блішки. Знову-таки, знищити в мороз їх не вийде, але як тільки потепліє (а це можливо і взимку), ви зможете їх знешкодити. З приходом першого ще нестійкого тепла хрестоцвіті блішки вибираються зі своїх земляних притулків назовні. Перший час, поки на грядках ще не з’явилася ніжна розсада капусти, вони із задоволенням харчуються грициками, які швидко ростуть після зими. Знищивши цей бур’ян, ви позбудетеся хрестоцвітих блішок, залишивши їх без корму.

Також у землі — в пристовбурних кругах — зимує аґрусова і смородинова вогнівки, значну кількість яких можна знищити з допомогою мульчі з неперепрілого гною. Достатньо розкласти шар мульчі завтовшки 5 см, який стане перепоною шкідникам для їхнього виходу на «свіже повітря» навесні.

Якщо з осені ви не прибрали опалого листя в саду, врахуйте, що саме в ньому зберігаються протягом усієї зими збудники таких поширених і небезпечних грибкових хвороб, як септоріоз і антракноз аґрусу і смородини, парша груші та яблуні. Крім того, саме в опалому листі ховаються взимку жуки-довгоносики і павутинний кліщ. Тому бажано прибирати листя із саду, використовуючи його для компосту.

Досвід садівників свідчить: хоч би до яких заходів ми вдавались у боротьбі з численними шкідниками саду та городу, винищити їх повністю просто неможливо. І тут на допомогу приходять пернаті. Птахи — наші найкращі союзники в цьому. Та перш ніж вони подбають про здоров’я саду, доведеться подбати про них: розвісити годівниці і якомога частіше підсипати туди корм.