• Про те, що болить

Охорона ґрунтів

Володимир ДАВИДЕНКО.

м. Миколаїв.

ПРОБЛЕМА збереження і охорони ґрунтів є актуальною не лише для України, а й для усієї планети. Щорічно з вини людини стають непридатними і перетворюються на пустелі площі сільськогосподарських угідь, що перевершують територію Данії.

У наш час переорюються мільйони гектарів землі, вноситься величезна кількість добрив, для боротьби з бур’янами і шкідниками застосовуються різноманітні хімічні речовини, великі території осушуються, а інші зрошуються. Все це створює умови для вітрової і водної ерозії, забруднення, перерозподілу ґрунтових вод, змінюється структура і хімічний склад ґрунтів, знижується врожайність, а надто якість сільськогосподарської продукції.

Впливає на родючість ґрунтів і те, що останніми роками фермери майже повністю нехтують дотриманням сівозмін. Орендарі сільгоспугідь здебільшого прагнуть за будь-яку ціну найбільше одержати вже сьогодні, а про майбутнє не дбають. Багато полів забруднені лопуховидною та полинолистою амброзією. Майже по всій Україні поширився борщівник. Ці рослини не лише виснажують землю, а й є небезпечними для людини алергенами. Недостатньо також уваги приділяється створенню нових та підтриманню старих лісосмуг. Останніми роками через здорожчання блакитного палива вони ще й активно вирубуються місцевим населенням.

На жаль, в Україні система контролю за агротехнологіями з боку владців повністю відсутня. Тоді як збереження й охорона ґрунтів — це достовірний і об’єктивний показник суспільної, державної, сільськогосподарської культури і надійна гарантія вирішення продовольчої проблеми на нашій планеті.