• Про це говорять

Примусові шкільні чергування

Підготувала
Олена КОЩЕНКО.

Учнівське прибирання класів після уроків вже давно стало традицією мало не в кожній школі. Проте багатьом учням, а також їхнім батькам не до вподоби така практика. Те саме стосується й «узаконених» прогулів старшокласниками уроків у їдальні.

«ДОЧКА навчається в 10-му класі, — пише в листі до редакції Галина С. із Житомирщини. — У старшій школі складна навчальна програма, багато домашніх завдань. Проте двічі на місяць їй доводиться ще й прибирати класну кімнату, а раз на місяць замість кількох уроків чергувати у їдальні. Чому дитина має виконувати роботу техпрацівників?»

Ось яке роз’яснення з цього приводу дає Міністерство освіти та науки. У примусових шкільних чергуваннях вони передовсім вбачають ознаки порушень Закону України «Про освіту». У статті 53-й записано: «Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України».

Щоправда, при цьому фахівці зазначають, що учні можуть за власним бажанням (але не зобов’язані) та за згодою батьків прибирати або чергувати в школі. При цьому жодний педагог не має права доручати вихованцям роботи, потенційно небезпечні для їхнього життя або здоров’я. Зокрема, школярів не можна залучати до робіт зі значним фізичним навантаженням (рухати меблі, переносити інші важкі предмети), миття вікон, очищення даху школи і під’їзних доріг від снігу і льоду, як і миття освітлювальної апаратури і вентиляційних систем. Також дітям не можна втручатись у функціонування електроприладів, прибирати санвузли, сходові клітки, майстерні, спортивні та актові зали, чергувати у харчоблоці, роздатковій, буфеті, обідньому залі, виносити і кудись викидати накопичене шкільне сміття тощо.

Список, чого не можна примушувати робити школяра, чітко регламентований відомчими документами МОН. Але в них і досі є «шпарини» авторства самих же освітніх чиновників. Так, згідно з Типовими штатними нормативами для загальноосвітніх закладів, затвердженими 2010 року, в оплачуваних обов’язках прибиральниць «може не враховуватися площа класних кімнат 8-11 класів». У результаті в багатьох школах учні-старшокласники примусово чергують після уроків. Ще й класні керівники вже з власної ініціативи організовують генеральне прибирання класу зусиллями дітей…

Водночас чимало людей не бачать нічого поганого в тому, щоб учнів у школі привчали до праці. Їм апелюють дитячі психологи. На їхню думку, це краще робити вдома під наглядом дорослих, а не у навчальному закладі. Та ще й за рахунок навчального процесу та часу, відведеного дитині на відпочинок і відновлення сил після уроків.