Таки пішли на поступкиПОЛЬЩА. Сейм схвалив поправки до закону про Верховний суд, яких
вимагав ЄС. Докладніше... Назад Ними
передбачено продовження повноважень суддів Верховного і Вищого
адміністративного судів старше 65 років, без відповідної згоди президента.
Відтак 20 суддів Верховного суду, які раніше були змушені піти на пенсію у
зв’язку зі зниженням пенсійного віку, зможуть повернутися до роботи. Саме ці
положення викликали критику Єврокомісії. Виконавчий орган ЄС порушив стосовно
Польщі санкційну процедуру і подав позов до Суду ЄС. Останній розпорядився
призупинити цей польський закон.
Доживемо до 25 листопадаВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Прем’єр-міністр оголосила про намір 25 листопада
підписати угоду
з країнами Євросоюзу щодо Brexit. Докладніше... Назад Минулої
середи Тереза Мей провела у Брюсселі переговори з президентом Єврокомісії
Жаном-Клодом Юнкером і заявила про значний прогрес. Зокрема, за наполяганням
Лондона угода включатиме зону вільної торгівлі для товарів з нульовим тарифом
на всю британську продукцію. Однак досі залишається кілька спірних питань, які
потребують нагального врегулювання з країнами — членами ЄС. У неділю, 25
листопада, заплановано позачерговий саміт ЄС, на якому мають підписати проект
угоди і політичну декларацію стосовно майбутніх зв’язків між Лондоном і
Брюсселем.
Дозволили стріляти на ураженняСША. Білий дім дозволив Пентагону застосовувати летальну зброю на
кордоні з Мексикою. Докладніше... Назад Уже
6 тисяч військовослужбовців у рамках операції міноборони «Вірний патріот» із
протидії незаконним мігрантам охороняють на блокпостах у штатах Каліфорнія,
Аризона і Техас південний кордон країни. Вони допомагають прикордонній службі.
Президент Дональд Трамп підписав указ, яким зобов’язав відмовляти у наданні
притулку іноземним громадянам, що нелегально перетинають кордон із Мексикою.
Підставою названа необхідність зупинити всі рухомі «каравани мігрантів» у бік
США. Нині в мексиканському прикордонному Тихуані перебувають 5 тисяч вихідців
із країн Центральної Америки, які бажають потрапити на американську територію.
Значна частина з них має громадянство Гондурасу і Сальвадору.
Дали довічнеТУРЕЧЧИНА. Суд Анкари виніс довічні вироки 74 особам, яких
звинуватили у спробі державного перевороту. Докладніше... Назад Влада
країни вважає, що ці люди були членами організації опозиційного ісламського
проповідника Фетхуллаха Гюлена, який уже багато років мешкає в США. Такі ж
звинувачення висунули стосовно ще 189 осіб, їх будуть судити пізніше… У ніч на
16 липня 2016 року опозиційно налаштовані військові мали намір захопити владу в
країні. Та стала діяти жорстоко: на Стамбул і Анкару відбувалися авіанальоти,
на вулиці вивели танки. Заколот був придушений вірними президенту Ердогану
військами того ж дня. У протистоянні загинуло 240 осіб і ще 2 тисячі було
поранено.
Торговельний демаршКОСОВО запровадило тариф у 100% на імпорт товарів із Сербії та
Боснії. Докладніше... Назад До
такого кроку Приштина вдалася після того, як Інтерпол відхилив її заявку на
вступ до організації. Однак влада частково визнаної республіки поки що не
наважилась обкласти таким митом товари міжнародних брендів, вироблених у Сербії
та Боснії. Ще раніше Косово ввело проти сербських товарів мита в розмірі 10%,
що викликало різку реакцію Белграда. Влада країни заявила, що перериває діалог
із косоварами до того, як буде скасовано митні збори, що порушують угоду країн
Центральної та Південно-Східної Європи про вільний товарообмін.
Новий політичний акцентФІНЛЯНДІЯ починає піврічне головування у Раді Європи. Докладніше... Назад Одним
із питань, що стоять на порядку денному організації у термін головування
Фінляндії, є ситуація навколо членства Росії. Остання (а вона нині є найбільшим
фінансовим донором організації) призупинила виплату членського внеску після
того, як через анексію Криму її делегацію позбавили права голосу в
Парламентській Асамблеї Ради Європи. Голова МЗС Фінляндії Тімо Сойні заявив, що
Фінляндія «зробить усе для того, щоб Росія залишилась у Раді Європи». Варто
нагадати, що у жовтні на Парламентській Асамблеї РЄ під головуванням Хорватії
спроба повернути російській делегації право голосу провалилася.
|
Версія для друку На головну Намагалась людям радість принести Олег Вишняков. У
понеділок мине дев’ять днів, як не стало золотого голосу України:
17 листопада на 89-му році життя померла Діана Петриненко. Артистична,
емоційна, талановита, співачка, педагог-наставник, мама народного артиста
Тараса Петриненка… ВОНА поспішала радувати і, певен, жодним чином не хотіла засмутити. За
життя Діана Гнатівна і сама дивувалася: на прийоми до функціонерів не ходила,
нічого не просила, не інтригувала заради кар’єри, а її боготворили,
нагороджували, удостоювали… Ось і нині народна улюблениця викликає сльозу
глибокого жалю, терпке зітхання. Нам її не повернути, єдине, що ми можемо, —
провести її у Вічність, звідки чарівний спів мисткині нагадуватиме нам про
справжність, шляхетність, людяність. Діана
Петриненко (у дівоцтві — Паливода) народилася 1930 року на Полтавщині в селі
Білоусівка (нині Черкаська область). Закінчила Київську консерваторію,
аспірантуру. Працювала солісткою капели «Думка», Київської філармонії. Народна
артистка України. Лауреат Шевченківської премії. Народні
пісні, твори вітчизняних і зарубіжних композиторів, романси у виконанні Діани
Петриненко набули великої популярності серед шанувальників музичного мистецтва.
Її гастролі у США, Канаді, Італії, Франції, Японії, Угорщині, Фінляндії,
Югославії ставали справжніми мистецькими подіями, викликали неабияке
захоплення. «Ця вродлива
тендітна жінка з ім’ям богині Місяця і полювання нагадує мені польового
жайворонка, який тче своє життя з мелодій між Землею і Небом, майже вертикально
злітаючи із безперервним співом до високості й стрімко повертаючись до
гніздечка в полі», — поетично написала про Діану Петриненко публіцистка Людмила
Яновська. Я хотів би,
аби ми, хай кожен по-своєму, почули інтонації і відчули темперамент цієї
непересічної українки, котра виховала прекрасного сина і дала професійний старт
багатьом відомим виконавцям. Про щастя і долю: «Я щаслива,
якби не було нещасть. Під час війни у 12 років втратила батька. Коли мама
провідувала його в тюрмі у Пирятині, він попросив її: «Ти залишся, Полю, бо
сьогодні нас будуть розстрілювати, ми вже викопали собі яму». Вона хотіла
дізнатися, куди їх німці відправлять. Але батька в машині не побачила — їх
везли лежачими. Тепер у Пирятині три величезні могили розстріляних: в одній —
такі, як мій батько, в другій — євреї, а в третій — цигани. Мама лишилася з
трьома дітьми, ми були голі й голодні, але всіх нас вивчила, вивела в люди.
Доля вдови ззамолоду не минула й мене. Я теж, як і мама, плачу, щоб ніхто цього
не бачив. Буває, так гірко й тяжко ридаю, щоб потім довго не було й сльозинки». Про те, як народжувалася велика вокалістка: «Скільки
себе пам’ятаю — співала. І причому дорослим голосом. Пластинок наслухаюсь і
співаю…» «Коли
підросла, після 8-го класу брат «узяв за руку» і привів у музучилище. Вже було
пізно, всі іспити закінчились, але мене прийняли! Здивувались, що з такого
глухого села і раптом такий голос — «Солов’я» Аляб’єва співає! Ну от, із 47-го
року я тут, у Києві. Два роки вчилась в училищі, потім у консерваторії, а тоді…
вийшла заміж. На третьому курсі — це, мабуть, рано. Тарасик народився на
четвертому. Але нічого, це не завадило закінчити консерваторію…» Про свою найголовнішу рису: «Я
делікатна. Для мене образити людину, навіть випадково, — дуже тяжко. Я мучусь,
не знаходжу собі місця. І не має значення, хто ця людина, ким вона для мене є.
Дуже шаную людей. Для мене найголовніше — нікого не образити, не зачепити якусь
болючу струну». Про чоловіка — Гаринальда Петриненка: «Ми
познайомилися в музичному училищі, студентами. А коли одружились, він вступив
на факультет журналістики. Потім працював на телебаченні, вів програму «Чиста
криниця» про народну творчість. Мій успіх — це і його велика заслуга. Адже він
«тягнув мене за вуха»! До конкурсів міжнародних змушував готуватись. Я була
трохи інертна. Чого туди їхати? А він мобілізовував мене. Я йому за це вдячна.
І вплив його на Тараса був дуже великим. Часом траплялися ситуації, що треба
було трохи Тараса посварити. Коли я починала виховувати, Тарас говорив: «Знаєш,
ти не вмієш. От батько — це зовсім інше, він вміє. А ти — ні». Про ставлення до своїх студентів: «На жаль,
дуже (люблю. — Авт.). Ще й балую. Є педагог суворий, вимогливий, може
накричати. А я ні. Якщо студент плаче, і я плачу. Треба твердішою бути, та не
виходить». Про виступи на зарубіжних сценах: «В Італії
дуже сподобалася моя «Чому вода каламутна», деякі глядачі чомусь навіть
плакали. Але там теж був переляк: вони дуже свистіли, я подумала, що мене
проганяють зі сцени. А перекладачка-італійка захоплено: «Бачите, як вони вас
слухають!» «Забула вже,
в якій країні: коли верхню ноту взяла на півгодини, глядачі піднялися з місць і
стояли, доки я доспівала. Аж розгубилася. Не знала, що там заведено так: якщо
їм щось сподобається, слухають стоячи». Про свою багатогранність і дачу в Халеп’ї: «Будувала її
(дачу. — Авт.) я (мій чоловік, який рано помер, встиг тільки закласти
фундамент), бо син жив тоді в Москві. Трудилась як ішак. Сама водила машину,
треба було на дачу з двох робіт приїжджати. Пам’ятаю, в селищі Українка цемент
накидала в мішки і в багажник склала. По дорозі ще й смоли прикупила, бо
протікав дах. Привезла, вся в куряві. А у філармонії ввечері концерт для
делегації з Болгарії. Я бігом помила голову, вже мала вирушати. Приїхала ні
жива ні мертва, всі там уже готуються. Я підфарбувалася, одяглася. Попросила
всіх вийти з кімнати на півгодини. Лягла, простягла ноги, щоб трохи відпочити.
А тут уже прибігають: ти — через номер. Я встала, помахала руками-ногами, ніби
струшуючи втому, — і ще й добре тоді заспівала, хоч так хвилювалася після того
цементу». «Люблю
працювати фізично. Нині на дачі доглядаю квіти. А колись тракторець маленький
купила, косила ним траву. Мала невеличкий город». Про життя в іншій країні: «Боже
борони! Ви що! Як це так! Я стільки тут пережила, але не уявляю свого життя
більше ніде. А що я зробила для українського мистецтва? Не знаю. Хай інші про
це говорять. Я просто все життя співала і намагалась людям радість принести…» Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Досі без помітних зрушень ЧитатиДО ДНЯ гідності та свободи (21 листопада)
Генпрокуратура оприлюднила проміжні підсумки розслідування справ щодо злочинів
проти активістів революції за європейську спрямованість країни і достойне
життя. Отже, за словами начальника управління спецрозслідувань ГПУ С.
Горбатюка, на сьогодні більша частина з 4700 злочинів уже розслідувана,
повідомлено про підозру 442 особам. 52 особи визнані винними, щодо них ухвалені
обвинувальні вироки й призначено покарання. До позбавлення волі на сьогодні
засуджено дев’ять чоловік. Є також дев’ять виправдувальних вироків, у яких,
однак, не поставлено крапку: справи перебувають на оскарженні або в апеляційних
судах, або в касаційних. При цьому 33 особи, які проходять підозрюваними у
справах Майдану, продовжують обіймати посади в правоохоронних органах.
Знайшли заміну ЧитатиКОЛИШНІЙ двократний президент України Л.
Кучма досить активно брав участь у політичному житті держави, зокрема чотири
роки представляв її у Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на
Донбасі. Однак нещодавно він заявив про складення повноважень, бо, цитуємо,
«досягнув критичного віку» (нині йому 80 років). Заміну Л. Кучмі вже знайшли —
відтепер представляти Україну буде екс-міністр оборони та екс-прем’єр
«кучмівських» часів, досвідчений силовик, генерал армії Є. Марчук. За словами першого
заступника Голови ВР І. Геращенко, «він добре орієнтується в проблематиці
мінських переговорів і жорстко відстоюватиме національні інтереси України». Що
ж, сподіваємося...
Невтішна демографія ЧитатиЗГІДНО з даними Держстату, у січні—вересні
цього року число наявного населення в Україні становило понад 42 млн 220 тисяч
осіб. Упродовж зазначеного періоду українців поменшало на 165,6 тисячі чоловік.
При цьому на 100 померлих припадає 59 народжених. Утім, більш-менш достовірно
порахувати, скільки нас насправді, можна тільки в результаті Всеукраїнського
перепису населення. Останній такий захід проводився ще 2001 року.
Пенсії доставлятимуть Читати«УКРПОШТА» останнім часом шокує
громадськість своїми «реформами» — то відділення в селах закриває, то
відмовляється в тих же селах доставляти пенсії, бо, мовляв, це збитково.
Поштовикам пішли на поступки — у проекті держбюджету-2019 закладено півмільярда
гривень на оплату праці листонош. Так що старенькі можуть на рік зітхнути з
полегшенням — їхні гроші будуть приносити їм поштарки, як і раніше.
Без візи — до екзотичного краю ЧитатиТАЇЛАНД — «столиця» різноманітних
туристичних принад — запровадив безвізовий режим для громадян України. Відтепер
шукачі екзотики зможуть подорожувати цією країною строком до 30 днів без
оформлення візи. Раніше було скасовано консульський збір, який становив 60
доларів.
Готуймося до свят ЧитатиЗГІДНО з календарем державних свят, 23, 24
й 25 грудня із нагоди Різдва західного обряду будуть вихідними. Натомість
відпрацювати доведеться в суботу, 22 грудня. 1 січня припадає на вівторок, тому
святкуватимемо Новий рік три дні поспіль починаючи із 30 грудня (із
відпрацюванням у суботу, 29 грудня).
Держдопомога на вибір ЧитатиУРЯД ухвалив постанову, відповідно до
якої відтепер українці можуть вибирати, чим вигідніше користуватися в
опалювальний період — пільгами чи субсидією (поєднувати не можна). Отже,
необхідно подати відповідну заяву до органів соцзахисту. Основні категорії
пільговиків такі: учасники війни, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів
війни (50% знижки); особи, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед
Батьківщиною, їхні вдови (вдівці) (компослуги за державний кошт); учасники
бойових дій (знижка 75%); особи з інвалідністю внаслідок війни (безкоштовно);
ліквідатори аварії на ЧАЕС та постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС І і ІІ
категорій (50%); жертви нацистських переслідувань (від 50 до 100%); діти війни
(25%).
Сезон закінчено ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ очільника «Укравтодору» С.
Новака, роботи з будівництва та ремонту автотрас нинішнього року завершені. На дорогах
державного значення виконано 95% запланованого. Стан освоєння субвенцій на
автошляхи місцевого значення в середньому становить 63,6%. Є регіони-лідери —
таких 10 (захід і північ). На оцінку «задовільно» впоралися сім (південь та
схід), решта — добре (в основному центр).
|