Архів
П’ятниця,
23 листопада 2018 року

№ 90 (19637)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Точка зору

Газ, тарифи, сподівання...

Василь ДЕМ’ЯНЧУК.

 м. Новоград-Волинський

Житомирської області.

У МЕНЕ і дружини понад сорок років педагогічного стажу. Останні кілька років кожного опалювального сезону чекаємо з острахом. Чи перезимуємо? Завдяки субсидії тримались. Але із 1 листопада ціна газу для населення зросла на 23,5%. Як же так? Скільки можна терпіти? Кожна влада обіцяє, що ще трошки, і життя стане кращим. Та скільки ж його вже залишилося? Мені, наприклад, через рік сімдесят...

Щоправда, нинішня влада пояснює, що нова ціна на газ відкриває шлях до співпраці з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями. За словами урядовців, представники Фонду взагалі наполягали на підвищенні відразу на 60%. Але завдяки кількамісячним переговорам уряду з місією МВФ цього не сталося. Та й узагалі, мовляв, Україна була б готова вже й відмовитися від зовнішніх запозичень, якби не необхідність погашати борги, накопичені попередніми урядами.

А що ж тоді, хочу запитати, думали тодішні керманичі, котрі у 2007 — 2009 роках довели обсяг зовнішніх запозичень України до 23 мільярдів доларів? Чи збиралися взагалі віддавати борги ті можновладці, які в наступні роки позичили за кордоном уже 32 мільярди доларів?! Дуже хочеться вірити, що Революція гідності нарешті поламала цю згубну для країни тенденцію...

Протягом останніх чотирьох років боргове навантаження на країну зменшилось на 20%. Водночас Президент наголошує, що «поставив уряду жорстку вимогу захистити людей, удосконалити й розширити програму субсидій, збільшити кошти на її виконання. Щоб від зростання тарифів не постраждав будь-хто, для кого це підвищення є критичним…». За словами Глави держави, це головна вимога до бюджету на 2019 рік. Якщо її не врахують, то він не підпише головний кошторис країни.

Добре, що Петро Олексійович оголошує про свою вимогу до бюджету не в останній день напередодні ухвалення головного фінансового документа країни, а завчасу. Сподіваюся, що парламентарі та уряд знайдуть не тільки спільну мову, а й фінансові ресурси для забезпечення субсидіями мільйонів українців, котрі потребуватимуть їх в опалювальний сезон. Тоді є шанс таки дочекатися кращого життя.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове