• У Верховній Раді

День «євроблях»

Марина ТІШКОВА.

Минулий пленарний тиждень ознаменувався розглядом резонансних питань, через що в сесійній залі панувало вже дещо призабуте пожвавлення.

ПРОЕКТИ законів, покликаних навести лад в автохаосі, який останніми роками панує на українських дорогах, розглядалися під вирування мітингу власників вживаних авто з Європи. У підсумку в другому читанні ухвалено міні-пакет із двох законів. Перший — «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» — дає змогу легалізувати вже ввезені машини згідно з новими правилами розрахунку акцизного податку.

Сама формула залишилася без змін (базова ставка помножена на коефіцієнт двигуна та коефіцієнт віку). Перша буде такою: для автомобіля з бензиновим двигуном до 3000 куб. см — 50 євро, понад 3000 куб. см — 100 євро; для дизельного з об’ємом двигуна до 3500 куб. см — 75 євро, понад 3500 куб. см —150 євро. Другий складник — це об’єм двигуна, поділений на 1000, третій — кількість повних календарних років (граничний вік — 15, такий коефіцієнт застосовуватимуть і до старіших авто). При цьому «євробляхерам» дали стимул: застосування понижуючого коефіцієнта 0,5 при розрахунку ставки податку за розмитнення, якщо водій звернеться протягом перших 90 днів од набуття чинності законом. Також машини з єврономерами можна перевести в режим імпорту, сплативши штраф у розмірі 8500 грн.

У профільному комітеті повідомили: гроші, отримані від легалізації нерозмитнених автомобілів, надійдуть до Пенсійного фонду (аби «заткнути» величезну діру, утворену за роки ведення недолугої політики!).

Водночас стали жорсткішими санкції за порушення митних правил. Отже, нерезидент, згідно з прийнятими змінами до Митного кодексу, зможе ввезти в Україну лише одне авто. Особа, яка прибула в Україну на машині в режимі або транзиту, або тимчасового ввезення, не має права передати її у власність, користування або розпорядження іншим (розібрати на частини також не можна). Штраф для порушників — 34 тисячі гривень. Той, хто користуватиметься нелегальною автівкою, буде оштрафований на 8,5 тис. грн (за повторне порушення покарання подвоюється). За прострочення режиму транзиту та тимчасового ввезення штраф: за один день — 170 грн, за три — 850 грн, за місяць — 170 тис. грн або конфіскація за рішенням суду транспортного засобу.

Поліція дістала право відстежувати іноземні авто після одержання повідомлення від митників про закінчення строку їх перебування в Україні, також перевіряти водія машини з іноземною реєстрацією на відповідність особі, яка його ввезла. Якщо за кермом буде інша людина, правоохоронець може накласти штраф і повідомити митницю про те, що є порушник.

Бюджет наступного року поповнюватиметься також за рахунок збільшення з 1 липня наступного року ставки акцизного податку на тютюнові вироби, екологічного податку за викиди двоокису вуглецю та рентної плати за користування надрами (відповідний законопроект ухвалений у першому читанні).

Під час традиційної «Години запитань до уряду» про стан справ у довіреній галузі поінформував міністр культури Є. Ніщук. Почав із невеселих новин: через недолуге рішення про передачу закладів профтехосвіти, у тому числі й мистецького профілю, місцевим бюджетам, котрі з фінансуванням упоратися не можуть, у скрутному становищі перебуває Київське державне хореографічне училище. Міністр запропонував у проекті держбюджету-2019 повернути йому державне фінансування (як, до речі, добре було б зробити і з рештою закладів І рівня акредитації).

Серед здобутків у сфері культури виокремлено такі: підвищили зарплату музейним працівникам та педагогам спеціалізованих мистецьких шкіл-інтернатів, затвердили перелік книжок, рекомендованих для поповнення фондів публічних бібліотек. Уперше за тридцять(!) років було оновлено базу музичних інструментів, на яких вчаться гри талановиті діти. У держбюджеті-2019 на розвиток вітчизняного кінематографа передбачена рекордна сума — мільярд гривень. Ведеться робота й щодо підтримки нематеріальної культурної спадщини. Нинішнього року до національного переліку включено чотири нових елементи, до ЮНЕСКО направлено номінаційне досьє «Традиція косівської мальованої кераміки» для включення до репрезентативного списку.

Отож у царині культури хоч поволі, але відбуваються зрушення. В інших сферах життя країни не завжди можна похвалитися. Зокрема, Прем’єру В. Гройсманові депутати дорікнули проваленням підготовки до опалювального сезону: в Павлограді, Сєверодонецьку, Смілі, Кропивницькому, Кривому Розі, Шепетівці досі немає тепла в деяких мікрорайонах, бо «Нафтогаз» вимагає 50% передоплати за блакитне паливо і погашення заборгованості, що місцевим бюджетам не під силу. На це глава уряду відповів, що, за його власним досвідом, подача тепла жителям міст залежить від дій конкретного мера, і традиційно запевнив: з усім розбереться. Залишається сподіватися, що ситуацію залагодять, бо зима вже близько…

Наступне пленарне засідання — 20 листопада.