Архів
Вівторок,
13 листопада 2018 року

№ 87 (19634)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Проблемне розлучення

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Прем’єр-міністр Тереза Мей скасувала екстрене засідання уряду щодо Brexit.

Докладніше...
Втрачають позиції

СЛОВАЧЧИНА. На місцевих виборах правляча партія зазнала поразки.

Докладніше...
Відносини поліпшуються

ДВІ КОРЕЇ почали процес ліквідації прикордонних постів.

Докладніше...
Прийом біженців по-новому

ІТАЛІЯ. Сенат підтримав антиміграційний закон.

Докладніше...
Політичне «газове питання»

ПОЛЬЩА остаточно погодила і підписала довгостроковий контракт на постачання газу зі США.

Докладніше...
Хусити проти сунітів

ЄМЕН. У Ходейді поновилися сутички між прихильниками уряду і повстанцями.

Докладніше...
Вчителі не прийшли на уроки

НОВА ЗЕЛАНДІЯ. Шкільні вчителі вдалися до першого за останні 20 років загальнонаціонального страйку.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Проблеми галузі

Докотилося яблуко...

Михайло Левчук.

Чернівецька область.

Буковинський фермер Михайло Банар нещодавно виклав в Інтернеті відео, на якому демонстративно розвантажує причіп із яблуками… на полі. Пояснив, що краще ними удобрити землю, аніж везти на переробку.

— БО ЦЬОГО року закупівельні ціни на фрукти украй низькі, за кілограм яблук платять 65 копійок, — бідкається чоловік. — Так не окупляться витрати навіть на збір урожаю. А ще треба купити пальне, в черзі під заводом постояти майже добу. Власники переробних підприємств змовились і штучно занижують ціни, адже яблучний концентрат не подешевшав.

Це відео викликало жваві відгуки у соцмережах. Люди неоднозначно відреагували на вчинок фермера, проаналізували ситуацію з багатьох сторін.

«Жаль, міг би віддати в дитсадок, школу, будинок престарілих, в АТО... Все б якась користь», — дорікали одні.

«Мало того, що в чоловіка збитки, то ще має розвозити яблука попід хати? — захищали другі. — Вже піднімали це питання у Верховній Раді, а результату нуль».

«Це — ризики бізнесу, — повчали треті. — Треба мати приміщення для зберігання продукції, можна робити сушню».

«Ви справді вірите, що фермер радіє такому своєму рішенню? — запитували четверті. — Та не лише він так із відчаю робить. Посеред літа херсонські фермери вивалювали огірки з машин у кювети, бо продати врожай було б дорожче. Сільське господарство — це постійні ризики. У цивілізованих країнах фермерам допомагає держава, в нас же самоусунулась од їхніх проблем».

«Це конкретний приклад, коли фінансовий результат — збиток, а податок на землю заплати, — констатували п’яті. — Отож знову бери кабальний кредит у банку. А якщо й наступного року спіткає невдача? Ні, таки не думає держава про своїх годувальників».

Ось тут, гадаю, варто уточнити: далеко не для всіх годувальників держава мов рідна мати. Здебільшого — байдужа мачуха. Проте є у неї і пестунчики.

Зокрема, в Чернівецькій області постійно обласкані ТОВ «Буковинський сад» і ТОВ «Молодіжна аграрна спілка», що в Сокирянському районі. Ці товариства пов’язують із родиною і приятелями одного з місцевих «керманичів» Василя Козака. За відомостями Мінагрополітики, обидва підприємства торік отримали понад 27 млн гривень цільової допомоги від держави (загалом в Україні для підтримки розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства з Держбюджету було використано 75 млн грн.). Тепер для улюбленців, як свідчать достовірні джерела, владні покровителі погоджують черговий транш грошових компенсацій. Зокрема, кошти вкладаються у продовження будівництва сучасних фруктосховищ із регульованим газовим середовищем.

А фермерській дрібноті до таких технологічних новацій — як від землі до неба пішки. То, може, таки варто кооперуватися? Не поспішають, кажуть, сумніваються, що це гарантуватиме прихильність до них з боку чиновників, котрі «рішають», кому потрібна допомога від держави насамперед.

Нагадують, ось Прем’єр-міністр Гройсман обіцяв у нинішньому році приділити малим господарствам і фермерам особливу увагу. Результат підтримки від уряду: із передбаченого одного мільярда гривень державної підтримки надано лише 12 мільйонів. Як розвиватись, удосконалювати технологічні процеси?

Нині на Буковині сконцентровано 4% українських садів, хоча земельний ресурс краю найменший у державі. Темпи посадки молодих деревець найвищі в Україні — 200-500 га щорічно. В області галузь визнана найперспективнішою щодо прибутків.

Зокрема, на це сподіваються й невеликі господарства, частка яких у загальній площі плодо­ягідних багаторічних насаджень переважає великі сільгосппідприємства в декілька разів. Однак зібрати врожай — лише половина справи. Поки що сади виростають швидше, ніж фруктосховища, яких фермерам гостро бракує. Та й переробка значно відстає від темпів створення нових плодових насаджень — в області тільки три заводи.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
«Заспокоїли»
Читати
Відставка не на часі
Читати
Гроші — на дороги
Читати
Аби отримали зароблене
Читати
Бояться відповідальності
Читати
Головне — знання
Читати
Єдина допомога законна
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове