Архів
П’ятниця,
9 листопада 2018 року

№ 86 (19633)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Такий крихкий мир

ФРАНЦІЯ ініціювала в Європарламенті створення армії ЄС.

Докладніше...
Норовливий президент

МОЛДОВА. За відмову підписати низку законів президента намагаються притягнути до відповідальності.

Докладніше...
Утримали деякі позиції

У США відбулися проміжні вибори до конгресу.

Докладніше...
Священики вже не держслужбовці

ГРЕЦІЯ. Влада припиняє платити зарплату священикам від імені держави.

Докладніше...
Насильство у відповідь на насильство

КАМЕРУН. Звільнено з полону 79 дітей, викрадених в англомовному північно-західному регіоні.

Докладніше...
Усім мостам міст

У КИТАЇ відкрили для регулярного руху найдовший у світі морський міст.

Докладніше...
Шантаж по-північнокорейськи

ПІВНІЧНА КОРЕЯ виступила з погрозами відновити ядерну програму.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • У Верховній Раді

«Прокляте крісло» генпрокурора

Марина ТІШКОВА.

Нинішній тиждень як для політиків, так і для суспільства став приголомшливим. Інформпростір вирує через велику кількість новин та подій, що не могло не позначитися на роботі в сесійній залі. Загалом за два напружені дні розглянуто шість проектів законів та постанов, жодного закону не ухвалено.

ЯК ВІДОМО, минулої неділі в опіковому відділенні Київської міської клінічної лікарні №2 померла відома громадська активістка, радник міського голови Херсона Катерина Гандзюк. Напад на неї набув широкого суспільного розголосу, громадськість вимагає повного розслідування та притягнення до відповідальності не тільки виконавців, а й замовників (на жаль, зазвичай резонансні справи завмирають на різних стадіях — наприклад, у вбивстві Г. Гонгадзе не встановлено замовника, розслідування вбивства П. Шеремета стоїть на місці). У зв’язку зі смертю активістки керівники фракцій парламенту вирішили запросити на пленарне засідання чільників Генпрокуратури Ю. Луценка, Національної поліції С. Князєва та Служби безпеки України В. Грицака для надання інформації.

Першим виступив Ю. Луценко. Насамперед керівник ГПУ поінформував про хід слідства. У провадженні фактично дві справи — щодо виконавців та організаторів та з пошуку замовників тяжкого злочину. Їх ведуть Національна поліція та Служба безпеки України відповідно (останню залучили на особисте проханням К. Гандзюк, котра не довіряла НП).

Поліцейські зі своєю частиною впоралися — затримали виконавців та організатора (п’ять осіб, усі учасники бойових дій; один із них на допиті зізнався, що організатор назвав К. Гандзюк проросійською активісткою — мовляв, треба її провчити). Щодо замовника, то «розробляються» 12 підозрюваних. При цьому Ю. Луценко дорікнув колишнім колегам у «піару на крові», наголосивши: намагаючись спаплюжити владу, деякі депутати зробили ведмежу послугу: під час одного з ефірів ток-шоу стався витік інформації, внаслідок чого слідству завдано великої шкоди. Насамкінець очільник Генпрокуратури заявив: триматися за «прокляте крісло» не збирається, подає у відставку, а там, мовляв, приймайте рішення — чи справи розслідуватимуть компетентні органи, чи гіперактивні колеги в ефірах ток-шоу.

С. Князєв був небагатослівний, деталізувавши сказане Ю. Луценком, а В. Грицак запевнив, що буде зроблено все можливе для розслідування злочину і покарання винних, закликавши всіх дотримуватися здорового глузду і не шкодити слідству в намаганні «показати себе».

Депутати, як і слід було очікувати, надану інформацію оцінили згідно зі своїми партійними програмами. Віддали належне правоохоронним органам фракції БПП та «Народного фронту», решта фракцій вправлялася в красномовстві, змішавши слушні зауваження з передвиборним піаром та питаннями, які теми не стосувалися. Після цього «випустили пару», створивши Тимчасову слідчу комісію для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів. Своєю чергою подання про відставку Ю. Луценка парламент не підтримав. Утім, причина лише в процедурі: спочатку його має розглянути Президент (П. Порошенку воно надійшло у середу), а вже потім направити на розгляд Верховної Ради.

Законотворча робота в таких умовах, звісно, кипіти не могла. Спромоглися ухвалити у першому читанні один законопроект — «Про протимінну діяльність». Мінами та іншими вибухонебезпечними предметами українська земля начинена ще з минулої війни, а внаслідок нинішньої і поготів. За даними ООН, наша держава входить до числа країн з найбільшою у світі кількістю жертв підривів. Відповідно до інформації Міноборони, від початку бойових дій на Донбасі постраждали від мін та боєприпасів 1858 осіб, загинули 482, з них 21 дитина. Замінована площа на підконтрольній території становить близько 7 тис. кв. км, на непідконтрольній — 15 тис. кв. км, також заміновано адмінкордон із Кримом. Задля ефективного очищення регіонів прийнято рамковий законопроект, у якому виписано перелік об’єктів та суб’єктів протимінної діяльності, порядок їх створення, вимоги до фахівців, джерела фінансування тощо.

Утім, деякі експерти вважають, що доцільність його сумнівна: протимінна діяльність не є самостійною сферою суспільних відносин, тому потреби в окремому законі немає. Водночас у пропонованому тексті законопроекту не передбачені функції Міноборони як національного органу з питань протимінної діяльності, хоча саме воно займається розмінуваннями.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Поштовиків перевірять
Читати
В ногу з африканськими злиднями
Читати
Сучасне середньовіччя
Читати
Збитки на мільярд
Читати
Допомагають камери
Читати
Вшанували пам’ять жертв Голодомору
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове