П’ятниця, 12 жовтня 2018 року № 79 (19626)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19626/print.php?n=40361

Всеблагому покрову вдячно поклоняемось

Антоніна КІЗЛОВА.

14 жовтня (1 жовтня за ст. ст.) християни східного обряду від початку Х ст. (або ж із кінця VIII ст.) відзначають недванадесятий, але великий, празник — Покрову Пресвятої Богородиці.

Поява свята в церковному календарі пов’язана із явленням Цариці Небесної в колі ангелів, пророків i апостолів над головним собором Константинополя, коли місто штурмували вороги. Пречиста скинула з голови омофор і затулила ним візантійську столицю. Двоє з тисяч вірян, котрі молилися за своїх оборонців, бачили, як Вона це робить, і розповіли решті. Загарбники ж тим часом відступили, засліплені сяйвом від покрову.

Уже з початку ХІІ ст. походять звістки про те, що празник глибоко вшановували на Русі. Ймовірно, до його популяризації в Києві доклав зусиль Володимир Мономах. Для козацтва Покрова стала престольним святом, на Січі церква була саме Покровською. Збереглася легенда про те, що, коли 1775 р. Січ руйнували за наказом Катерини ІІ, цей храм не дав себе спаплюжити — провалився під землю. Кобзарі та лірники теж здавна вважають свято знаковим для себе.

На празникових іконах унизу спочатку зазвичай зображували вірян різних станів (іноді з дітьми), які разом уклінно моляться в храмі. Над людьми — Пресвяту Діву з омофором у руках, а навколо Неї — сонми святих і Сил Небесних. З ХVІІІ ст. в українських землях звичними стали образи, на котрих Богородиця стоїть серед богомольців і вкриває омофором їхні зменшені фігурки. Іконописці часом змальовували серед натовпу козаків, пізніше — інших воїнів-захисників.

Матір Божу з покровом у руках здавна зображували й на гербах. За часів незалежності в Україні відродили цю традицію. Наприклад, на гербі сіл Лемешівської сільської ради, затвердженому 2002 р., Пречиста розгорнула омофор над срібним плугом із золотим лемешем.

На Покрову селяни починають готуватися до зими: утеплюють хати, перестають виганяти худобу на пасовище та доїти корів удень, закінчують збирати врожай городини, крім капусти, й узагалі працювати в полі.

Цього дня, окрім молитов про захист від земних та небесних ворогів і про щасливий шлюб, також просять здоров’я, щоб перезимувати без хвороб.