• У Верховній Раді

Iнструмент чи пустушка?

Марина ТІШКОВА.

Після дружного початку пленарного тижня темп роботи депутатів дещо спав. Загалом за два завершальні дні розглянуто десяток проектів законів та постанов, ухвалено два закони.

«ВАЖКІ пологи» — так в інформпросторі охарактеризували головну подію пленарного четверга. Йдеться про кількагодинний мовний шторм у сесійній залі. Аби не заглиблюватися в наші історичні хащі (їх словесно впорядкувати не допоможе й багатотомник...), коротко нагадаємо ближчу в часі передісторію. Під час «царювання» В. Януковича було ухвалено одіозний «закон Колесніченка—Ківалова», яким суттєво звужувалася сфера вживання та статус державної — української — мови, котра, як би парадоксально це не звучало, у державі Україна все ще повинна виборювати місце під суспільним сонцем. Після перемоги Революції гідності та початку війни мовне питання зависло в політичному повітрі, де й провисіло доти, поки Конституційний суд не визнав документ «папєрєдніків» таким, що не відповідає Основному закону.

Всі ці роки різні авторські колективи напрацьовували свої варіанти проектів нормативно-правових актів, які мали б унормувати сферу вживання державної мови, законодавчо захистити її. Отож «день ікс» настав: на розгляд було винесено чотири законо-проекти. Як не дивно, депутати під час обговорення не почубилися, але коли справа дійшла до голосування, виявилося, що жоден проект документа не набирає необхідної кількості голосів. Мовне питання зависло: якщо усі варіанти буде відхилено, протягом року до нього повертатися не можна.

Врешті-решт вийшли на компромісний варіант за співавторством кількадесяти представників різних фракцій. Однак процес загальмували... депутати з БПП: мовляв, «питання не на часі», «законопроект сирий» тощо. Зрештою сесійну залу дотисли, і проект документа схвалено у першому читанні.

Однак імовірність, що він після набуття чинності вирішить усі проблеми, невисока. Проект документа жорстко розкритикувало Головне науково-експертне управління, вказавши на явну декларативність і «вільне трактування» більшості положень, що не даватиме можливості контролювати їхнє виконання. Простими словами — високі пафосні слова, не підкріплені конкретними механізмами їх утілення.

Вітання «Слава Україні! — Героям слава!» відтепер є офіційним у Збройних силах. Окрім того, минулого четверга упорядкували ритуал підняття Державного прапора. До законотворчого ужинку можна зарахувати «технічно-політичне» рішення про продовження дії Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» на наступний рік та схвалення постанови щодо застосування санкцій до проросійськи налаштованих телеканалів NewsOne і «112 Україна».

У п’ятницю під час традиційної «Години запитань до уряду» про стан справ у довіреній галузі поінформував перший віце-прем’єр С. Кубів, який «за сумісництвом» також міністр економічного розвитку і торгівлі. Головний його посил: ми ще не подолали кризу, але вже випливли на струмінь і тримаємося над водою. Водночас С. Кубів визнав, що наша держава здебільшого продає агропродукцію, а купує високотехнологічні товари та енергоресурси. Вагомим здобутком він вважає стрімкі темпи детінізації — порівняно з торішніми показниками тіньова економіка зменшилася на 11%, і це завдяки «скороченню ЄСВ, підняттю мінімальної заробітної плати, реформуванню сфери державних фінансів, дерегуляції, децентралізації» (просто-таки готова агітпромова!). А взагалі уряд виконує і всі свої попередні зобов’язання. Словом, суцільне процвітання та розвиток...

Своєю чергою депутати запитаннями дещо спустили урядовців на грішну землю, нагадавши їм про нерозв’язані одвічні проблеми шахтарів, лікарів та решти бюджетників. Медики екстреної служби навіть приїхали на мітинг під стіни парламенту через недофінансування.