• Актуально

У вирі будівельних пристрастей

Маргарита СИТНИК.

Нині в Україні житлові висотки буквально обліпили міста-мільйонники, обласні центри та околиці, поглинаючи довколишні села, перетворюючи простір на «кам’яні джунглі» і спричиняючи безконтрольною забудовою чимало проблем.

ЗА ДАНИМИ Мінрегіонбуду, нині в законодавчому полі чинні близько двохсот будівельних норм, із них — 109 державні, решта — галузеві та санітарні. 25% документів потребують перегляду, оскільки активно змінюється і країна загалом, і світові галузеві стандарти, до яких Україна прив’язана. Серед таких — Державні будівельні норми (ДБН) «Планування і забудова територій», затверджені ще 2002 року. Робота Мінрегіонбуду над оновленням тривала спільно з профільними експертами, архітекторами та проектантами, будівельниками і громадськими активістами й завершилася навесні, тоді ж документ і був затверджений.

У ньому передбачено понад 50 суттєвих змін. Серед них — обмеження висотності забудови (поняття «блакитних ліній»). У сільських населених пунктах можлива лише садибна забудова, у містах із числом жителів до 50 тисяч встановлено обмеження дев’ять поверхів, до 100 тисяч — 16 поверхів. У великих населених пунктах цей параметр визначатиметься документацією з просторового планування (насамперед — генеральним планом). Нововведення відразу позначаться на забудові сателітів Києва — Бучі (34,5 тисячі жителів), Ірпеня (43 тисячі), Гостомеля (12,5 тисячі). Річ у тому, що багато людей через нижчу вартість житла віддають перевагу оселитися поза столицею і щодня їздити на роботу — відстань же відносно невелика. Через це зазначені міста вже давно «пакують» висотками та житловими комплексами. Відповідно під’їзні дороги щоранку і щовечора забиті заторами, навіч чимало інших проблем, зокрема екологічних.

Аби зупинити розростання «кам’яних джунглів», запроваджено норму, що регламентує обумовлену площу вільної території (під зелену зону та зону відпочинку, дитячі й спортивні майданчики тощо). За новими правилами, 9-10-поверхова забудова не може займати більше 35% ділянки, а при 16-поверховій 70% території слід виділити для майданчиків та сквериків. Зроблено крок до розв’язання проблеми переповненості дитсадків — їх дозволено розміщувати не лише в окремих будівлях, а й у житлових комплексах.

Запровадили новими ДБН і «зелені лінії» — визначення територій, де за жодних обставин не можна будувати. За словами розробників, це більше захистить населені пункти від можливих незаконних забудов. Також визначено поняття «жовтих ліній». Це обмеження забудови для посилення безпеки населення в разі надзвичайної ситуації — аби унеможливити перекривання великих доріг та автошляхів у разі руйнування і розповсюдження завалів будівель. Чим ближче до евакуаційних шляхів знаходиться багатоповерхівка, тим нижчою за висотою вона має бути.

Поступово і в Україні втілюють практику розвинених країн: обов’язкова умова, зазначена в ДБН, — забезпечення безбар’єрного доступу для людей із особливими потребами (пандуси, ліфти тощо).

Експерти відгукнулися про документ загалом позитивно, визнаючи його прогресивним, хоча зазначили, що потрібно встановити дієвіший контроль над виконанням норм.

Здавалося б, почин добрий (1 вересня нормативно-правовий акт мав набути чинності), але ложку дьогтю таки додали. Окружний адмінсуд Києва, провівши засідання у закритому режимі, задовольнив позов однієї з ландшафтних компаній, відтермінувавши набрання документом законної сили. У Мінрегіонбуді ситуацію охарактеризували як «рейдерство реформи будівельної галузі» та опір будівельників і дотичних до них.

Однак і здаватися відомство не збирається. Його чільники заявили, що, незважаючи на рішення суду, оновлені ДБН будуть діяти, як і заплановано. Уже підготовано подання про проведення розгляду справи відкрито й прозоро і клопотання щодо скасування запобіжного заходу.

Чим завершаться будівельні баталії, поки що не відомо. Будемо сподіватися, що в цій галузі, як і в інших, зрештою таки наведуть лад.