Архів
Вівторок,
18 вересня 2018 року

№ 72 (19619)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Досі сперечаються

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Мер Лондона закликав до проведення другого референдуму щодо Brexit.

Докладніше...
Партнерство з далеким прицілом

ПОЛЬЩА і ЛИТВА налагоджують тісніші відносини.

Докладніше...
Вибирають місцеву владу

СИРІЯ. В контрольованих урядом районах тривають перші за понад шість років місцеві вибори.

Докладніше...
Двадцять років воювали

ЕРИТРЕЯ та ЕФІОПІЯ підписали договір про мир під егідою саудівського короля.

Докладніше...
Євроскептики набирають голосів

НІМЕЧЧИНА. Партія «Альтернатива для Німеччини» («AдН») стала найпопулярнішою політичною силою на сході країни.

Докладніше...
Кроки назустріч

ПІВНІЧНА КОРЕЯ. Сьогодні у Пхеньяні відкривається саміт Північної та Південної Кореї за участі лідерів країн.

Докладніше...
Мирний атом і клімат

АВСТРІЯ. У Відні стартувала 62-га сесія Генеральної конференції Міжнародного агентства з атомної енергії.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Життя як воно є

Добре заробляти можна і вдома

Микола ЮРЧИШИН.

Закарпатська область.

Фото автора.

Останнім часом роботодавці країн Східної та Центральної Європи буквально «полюють» на українців. Наші співвітчизники вже є найбільшою нацменшиною в Чеській Республіці, а протягом десятиліття, наголошують експерти, якщо економічна ситуація в Україні не поліпшиться, можуть стати домінуючою меншиною у всьому східноєвропейському регіоні.

УКРАЇНСЬКИМ робітникам там не просто раді — без них економіка багатьох країн може буквально «загальмувати», бо власних робочих ресурсів їм не вистачає.

Найбільший відтік робочої сили за кордон відбувається із західних областей України, зокрема Закарпаття. Так, скажімо, в Іршавському районі майже 70 відсотків працездатного населення виїздить на заробітки до Словенії, Чехії, Угорщини та Італії. Найбільше заробітчан там трудиться із сіл Кушниця, Лисичово, Бронька, Суха та Кам’янське.

Заробітчанство має і позитив, і негатив. Стосовно останнього, то в районному органі реєстрації актів цивільного стану (РАЦСі) стурбовані сумною статистикою. Через міграційні процеси руйнується чимало сімей. Буває, батько чи мати, виїжджаючи на заробітки, аби покращити життя своїх дітей, у кінцевому результаті робить їх напівсиротами. Родини розпадаються, діти страждають, бо хочуть жити разом із татом і мамою.

Проте не скрізь на Закарпатті люди шукають гарної долі за кордоном. В Іршавському районі є населений пункт, де більшість жителів знаходить її вдома. Це Заріччя.

— У нашому селі проживає близько п’яти тисяч чоловік, — розповідає зарічанський сільський голова Марина Іванівна Васько. — Так уже традиційно склалося, що основна маса селян працює на власних земельних ділянках, займається городництвом. Вирощують ранню капусту, огірки, помідори, баклажани. Залежно від погодних умов, збирають за сезон по два-три врожаї і реалізовують на ринках України. Щоправда, нам дуже дошкуляють паводки. В окремі роки річка розливається двічі або й тричі. Тоді доводиться вирощувати і висаджувати нову розсаду. А це важка праця та чималі затрати. Проте люди вже звикли, знають, що від цього залежить їхній достаток.

— Аби одержати ранні овочі, мої односельці починають трудитися на майбутній урожай уже з листопада, — долучається до розмови землевпорядник Ольга Василівна Тивонюк. — Завершують роботи у відкритому ґрунті і починають працювати на закритий. Висів насіння, потім — пікірування. Якщо дозволяють погодні умови, то наприкінці січня — на початку лютого — посадка. Пізніше посієш на розсаду, то не отримаєш раннього врожаю. Нинішнього року були морози, все померзло... Та попри всі природні катаклізми, у селі не знайдеш жодної людини, котра б не займалася вирощуванням овочів. Навіть маленькі школярики, які можуть уже щось робити, разом із батьками трудяться на городі.

Ольга Василівна порадила мені завітати до дружної та працелюбної сім’ї Івана і Марини Поповичів. Усі їхні восьмеро дітей змалечку привчені працювати на землі. Деякі з них уже одружені: зяті та невістки допомагають батькам вирощувати овочі.

На жаль, погостювати у Поповичів не вийшло. Того дня вони всі вирушили в ліс по гриби. Бо що ж то за горянин, який не назбирає і не насушить на зиму знаменитих боровиків. Натомість зустрівся на овочевій плантації з іншою чудовою родиною — Юрія та Марини Фущичів, котрі із зятем Іваном та дочкою Наталею Фірцаками саме працювали на городі.

— Поки що не бачимо сенсу шукати заробітків в інших краях, — відповів пан Юрій на моє запитання, чи не планують їхати працювати за кордон. — Може, там і мали б трохи більше, але ж знаємо, скільки, буває, принижень доводиться терпіти заради цих грошей. На рідній землі теж можна гарно заробляти. Звичайно, якщо не лінуватися.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Найбільший у регіоні
Читати
Виграли апеляцію
Читати
Готовий вчасно
Читати
Захисникам — гідне забезпечення
Читати
Субсидії урізають
Читати
Окупанту на права начхати
Читати
Плановий перерахунок
Читати
Знову отруєння
Читати
Зрадників упізнали
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове