• Сім чудес України

Хотинська фортеця

Ольга КОСТЕНКО.

Наша газета вже писала про сім чудес України («СВ» №57 від 27 липня ц.р.). Нагадаємо, що список найцікавіших історико-культурних пам’яток архітектури був укладений згідно з результатами всеукраїнського інтернет-голосування, а також опитування 100 експертів у різних галузях.

Продовжуємо докладно розповідати про визначні пам’ятки нашої країни. Сьогодні мова про Хотинську фортецю.

НЕ ВИПАДКОВО скелястий мис над Дністром наші предки називали «Хотінь». Назва походить від дієслова «хотіти», оскільки мис був бажаним, затишним місцем для давніх поселенців.

Археологічні дослідження поблизу Хотинської фортеці виявили на площі 20 га рештки жител кінця X — початку XI ст., що дало підстави стверджувати про існування на цій території значного поселення часів Київської Русі. Воно розвивалося як місто, на що вказує, зокрема, знайдений скарб брактеатів (односторонні тонкі срібні монети), закопаний близько 1230 р. Науковці вважають, що в той час місто могло існувати лише під захистом фортеці, розташованої, імовірно, на місці нинішньої.

Завдяки міцній твердині й вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які своєю чергою сприяли розквіту культури та економіки міста. Останнє було важливим пунктом в європейсько-азійській торгівлі. Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. Для захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила кілька століть, під своїми мурами бачила полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, ратоборців Дмитра Вишневецького (Байди), Петра Дорошенка, війська Богдана Хмельницького.

Відома Хотинська фортеця і подіями Хотинської війни, яка відбулася біля її стін у вересні — на початку жовтня 1621 р. Ця війна прославила запорозьких козаків та їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала переломною подією в історії Османської імперії. Перемога поблизу Хотина врятувала Західну Європу від вторгнення яничарів, справила сильне враження на всі народи і дістала відголос у світовій літературі. Для Петра Сагайдачного Хотинська битва виявилася останньою: внаслідок тяжкого поранення він захворів і 10 квітня 1622 р. пішов із життя.

Упродовж XVII ст. Хотин переходив із рук у руки: ним володіли польські королі, турецькі феодали, неодноразово місто визволяли запорозькі козаки. Під час визвольної війни у Хотині в 1650—1653 рр. перебували війська Богдана Хмельницького. Тільки на початку XVIII ст. туркам удалося закріпитися в Хотині і у фортеці. Після реконструкції 1712—1718 рр. (за допомоги французьких інженерів) вона стала наймогутнішим осередком османської оборони на сході Європи.

Хоча в ХVIII—ХІХ ст. фортеця поступово втрачала своє оборонне значення, під її мурами продовжували кипіти битви. У 1826 р. Хотину був наданий герб: на золотому тлі — срібна тривежева цитадель, вгорі якої — срібний хрест над двома схрещеними шаблями — символами захисту краю від ворогів. На передній башті — півмісяць на держаку, а на держаках крайніх веж — застромлені бунчуки.

У Хотинській фортеці знімали багато художніх фільмів, серед яких — «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Чорна стріла», «Стара фортеця», «Стріли Робін Гуда». Серед нещодавніх — екранізація твору відомого українського письменника Юрія Мушкетика «Яса» та зйомки кінострічки «Запорозька Січ» за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба».

Середньовічна фортеця-красуня продовжує розповідати й показувати багату історію нашого народу всім бажаючим…