Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Сміх, що розрадить усіх

Микола ДЕМ’ЯНЕНКО.

м. Бердянськ

Запорізької області.

У житті кожного чоловіка є два найважливіші дні: перший — коли він одружився, другий — коли зрозумів, навіщо...

* * *

Два друга розмовляють про своє сімейне життя.

— Ось уже 15 років, як я одружений, — каже один, — спочатку я так її обіймав і цілував, що вона боялась, як би я її не задушив.

— А тепер? — запитує приятель.

— А тепер у неї є всі підстави боятися!

* * *

Старий донжуан скаржиться, що роки позбавили його колишніх радощів:

— Не сумуй, — заспокоює його приятель, — у кожному віці свої радощі.

— Це так... Але у молодості ще й чужі!

* * *

Жінка завжди перебуває перед вибором: або бути від чоловіка без розуму, або бути з розумом, але без чоловіка...

* * *

Грабіж банку. У грабіжника сповзає з обличчя маска. Він підходить до касира.

— Ти мене бачив?

— Так, бачив.

Постріл.

— Хто ще бачив моє обличчя?

З глибини залу:

— Моя теща, але вона зараз удома!

* * *

Лікар з обуренням каже пацієнтові:

— У вас кепський вигляд! Я ж вас досить серйозно попередив — тільки 10 цигарок на день!

— Я добре пам’ятаю, але, погодьтесь, для людини, котра ніколи в житті не курила, це не так уже й мало!

* * *

Жінка на вагах:

— Ой, яка я маленька!

Чоловік:

— Ти хочеш сказати — товстенька?

— Ні, маленька: за стандартами, жінка з моєю вагою повинна бути на 20 сантиметрів вища.

* * *

— Мамо, як ми з’явилися на світ?

— Нас сотворив Господь.

— А тато сказав, що ми походимо від мавпи.

— Ну просто я тобі про своїх родичів розповідаю, а тато — про своїх.

* * *

Немає синоптика, котрий хоча б раз у житті не вгадав погоду.

* * *

Розмовляють два друга.

— Скажи, що трапилось? Чому майстер тебе звільнив?

— Розумієш, майстер — це людина, котра ходить і спостерігає за роботою інших.

— Ну це всім відомо, але чому все-таки він тебе звільнив?

— Через заздрощі! Багато хто думає, що майстер — це я!

* * *

Жінки вважають, що чоловіки як книги: бувають сумні, бувають цікаві, а буває, у них гроші сховані...

Зробив справу — перероби, але без роботи не сиди!

* * *

Я точно знаю, як відрізнити гуманітарія від технаря. Треба поставити запитання: «Що таке гіпербола?»

* * *

Три стадії розвитку мовлення чоловіка:

Стадія перша: «Агу» — немовля.

Стадія друга: «Ага» — підліток.

Стадія третя: «Угу» — чоловік.

* * *

Іде вулицею інтелігентний чоловік. Бачить — стоїть бабця, плаче.

— Бабусю, хто вас образив?

— Та ось, синку, гаманець украли з грішми.

— І багато грошей було?

— Багато! 150 гривень.

— Не плачте, бабусю, — каже і дістає гроші. — Ось вам 150 грн.

— Синку! А може, ти й гаманець повернеш?

* * *

Одеса. Ранок. Дебела жінка підходить до контейнера з кофтами і запитує у продавця:

— А що-небудь веселеньке на мене є?

— Ні, мадам. Вас хочеться обійняти і плакати.

* * *

Телефоную дружині: мовляв, так і так, мій бізнес накрився... Заходжу до квартири — її вже наче корова язиком злизала... І лахи забрала. Ну й біс із нею! Навіщо мені жінка без почуття гумору?!

* * *

— Цей пішохід — самогубець, — каже чоловікові дружина, котра сидить за кермом. — Він уже півгодини біжить перед нашим автомобілем. Що робити?

— Може, спробуєш для початку з’їхати з тротуару?

* * *

— Які жінки вам більше до вподоби — блондинки чи брюнетки?

— Мені вже однаково. Аби тільки не заважали спати.