Наша пошта

• Не можу мовчати

Батьківська безвідповідальність

Ярослав БОРСУК.

м. Підгайці

Тернопільської області.

ОДНОГО спекотного літнього дня на Львівщині сталася трагедія: на залізничному переїзді в одному із сіл потяг збив 10-річного хлопчика на мотоциклі. Машиніст сигналив, робив екстрене гальмування, та все-таки зачепив дитину.

У цій трагедії, на мою думку, не можна звинувачувати ні машиніста, ні самого хлопчика. Винні передусім дорослі, які дозволили йому їздити на не відповідному віку транспортному засобі. В Україні до 14 років не можна виїздити на трасу велосипедом, не те що мотоциклом. Тим паче що для того села отака дитяча їзда є нормою, а не винятком із правила. Жителька села пенсійного віку розповідала як про цілком нормальне явище, що семилітні на скутерах катаються! Це повна безвідповідальність дорослих за життя і здоров’я дітей.

У США навіть 12-річні вважаються малими (це в Україні їхні однолітки їздять на мопедах і ходять на нічні дискотеки!) і їх не можна зоставити без нагляду більш як на 15 хвилин. Бо інакше штраф, і то чималий. А якщо виникає екстремальна ситуація — будь ласка, батьки, телефонуйте у поліцію, приїде поліцейський і припильнує вашу дитину. Бо дитина — це найбільша цінність у США, але не в Україні.

Я не схильний ганити всіх батьків, проте безвідповідальних надто багато. На мою думку, треба обов’язково посилювати відповідальність дорослих за те, що вони бездумно дозволяють своїм дітям робити все, що заманеться. Бо, повірте, без дозволу батьків семилітні діти на скутери та мопеди не сідають. Зрештою, як можна очікувати відповідальності наших людей за державу чи хоча б за власний голос на виборах, коли вони не здатні адекватно відповідати за життя і безпеку власних дітей?