Наша пошта

• Про тих, хто поруч

Моя бабуся — яблуня

Ірина МАЛЮК.

Львівська область.

Фото Ярослава Табінського.

НА календарі осінь 1948-го. Яблуні вродили як ніколи. Для жителів Старосамбірського села Созань тодішня середа була звикла і буденна. Але у сім’ї Геращенків восьмого дня вересня, якраз між двома Матками (так на Бойківщині називають свята Успіння та Різдва Пресвятої Богородиці), народилася дівчинка і принесла собі ім’я. Завдяки успіхам у навчанні Марійка вступила до Дрогобицького університету і стала Марією Миколаївною, вчителькою математики. Молода, з карими очима і модною зачіскою, починала вона свою кар’єру у Головецькій школі. Згодом перейшла працювати до Топільниці, де збудували з чоловіком власний дім, посадили сад, одружили дітей і дочекалися першої сивини.

Щодня тепер уже Марія Малюк ходила до місцевої школи з великою сумкою конспектів, учнівських зошитів і... яблук. Спершу брала їх, щоб пригостити колег, а з роками, коли підросли внуки, щоб і вони посмакували плодами на перерві разом із однокласниками.

52 роки Марія Миколаївна була справжнім Сіячем на освітянських полях. Нині на пенсії, але стежка до дому вчительки протоптана учнями. Ім’я та прізвище кожного з них вона пам’ятає, а ще свято береже їхні листи і фотографії. Випускники 2010 року Андрій Кічурка та Ірина Козак із теплотою згадують Марію Миколаївну, яка завжди ділилася дружньою порадою, мотивувала та вірила в кожного свого учня. «Школярем думав, що математика — це про «ікси», «ігреки», «модулі», «правила» чи «корені», — пригадує Олег Будзінський, випускник 2005-го. — А насправді математика — це про реальні проблеми і шукання способів їх вирішення. Саме цього нас навчила Марія Миколаївна, за що їй від мене велика подяка!»

Вона досі безкорисливо всім допомагає, а також щедро роздає яблука зі свого саду. Коли 2014-го до Топільниці приїхала Маша, переселенка з Донецька, разом із малолітнім сином, то бабуся неодноразово запрошувала її на вареники у неділю, ділилася молоком, городиною, а для малого Івася купувала якогось смаколика. Торік, як в односельців трапилося лихо й згоріла хата, оперативно зібрала кошти, щоби привезти їм меблі. Подібних прикладів, де видно її безкорисливість і людяність, можна наводити безліч.

Моя Бабуся — справжня яблуня, адже вона не просто пустила глибоке коріння, а й випустила чимало крон, на яких щороку рясніє врожай. Її плоди розійшлися по всьому світу, проте 8 вересня за святковим столом вона збере свій рідний урожай. Нашій Бабусі, нашій улюбленій Яблуні, — 70 років! Як відомо, яблуня — багаторічне дерево, тому зичимо, як мінімум, до 100 плодоносити!