• Точка зору

Ринок землі

Василь ХІЛЬЧЕНКО.

смт Компаніївка

Кіровоградської області.

РОЗМОВИ про необхідність створення цивілізованого ринку землі точаться вже багато років: хтось повністю це підтримує, а хтось категорично проти. На мою думку, ринку землі бути. Я пропоную таку модель.

Земельний пай — це власність громадянина. А коли так, то останній має цілковите право ним розпоряджатися на свій розсуд. Утім, окрім того, що земля належить своєму безпосередньому власникові, вона ще є і власністю громади. Без її згоди ні продаж, ні здача ділянки в оренду неможливі. Власнику ж дозволяється продавати свій пай тільки за умови, що їх викупить представник його ж громади. Навіщо нам такі жорсткі обмеження? Для того, щоб угіддя не вислизнули з рук селян, а їхній новий власник не зміг приховати свою особу.

Якщо ж у громаді не знайдеться покупця, землю викупає сама громада, після чого на конкурсній основі здає в оренду. На мою думку, на одне господарство слід відводити не більш як 200 гектарів сільгоспугідь. Бо чим воно менше, тим краще його можна доглянути. До того ж таке господарство принесе громадам додатковий прибуток за рахунок податків і створить нові робочі місця.

Наша держава взяла курс на децентралізацію, метою якої є створення умов, щоби громади могли бути самостійними, а не існувати за рахунок дотацій. І ринок землі лише посприяє реалізації такого плану. Це нормальна європейська практика, яка допомогла звестися на ноги вже не одній країні. Залишається тільки сподіватися, що ми зможемо перейняти досвід наших сусідів та правильно втілити його у життя.