«Півонії досі все цвітуть...»

НЕ ВИПАДКОВО ми винесли у заголовок рядок із вірша Антоніни Грицаюк. Адже якщо ви правильно вибрали ділянку для півоній, то ростимуть вони на ній багато років, тобто залишаться з вами на все життя. Коренева система у дорослих рослин сягає в глибину 70-90 см, тому пересадка 4-5-річного куща — справа непроста. Півонії краще ростуть на добре освітлюваних ділянках, дуже бажане сонячне проміння протягом 5-6 годин у першій половині дня. Протягів ця квітка боїться, тому непогано було б, аби вона перебувала під захистом високих кущів чи дерев. Не садіть півонії в низинах: кореневища згниють від застою води. Що ж до вибору ґрунту, то найбільш підходящий — суглинок із кислотністю 6-6,6 рН. У занадто глинистий ґрунт потрібно внести перегній, пісок і торф. У піщаний — торф, глину і перегній. У торф’янисті ґрунти додають пісок, деревний попіл та органіку.

Розсаджують півонії наприкінці серпня — на початку вересня. За тиждень до посадки готують ями розміром 60х60х60 см на відстані 0,7-1 м одна від одної, на дно обов’язково укладають дренажний шар — 20-25 см крупнозернистого піску, битої цегли або щебеню. Потім шаром 20-30 см засипають поживну суміш, що складається з компосту, перегною, 100 г вапна, 200 г суперфосфату, 100 г сульфату калію, 300 г попелу. Доверху заповнюють землею, змішаною з компостом. До моменту посадки півонії ґрунт у ямі просяде, що дасть можливість помістити в ній кореневище, присипати садовою землею і злегка утрамбувати.

Розмноження півоній можливе кількома способами, але найпростіший і найпопулярніший — діленням куща. Насамперед треба обрізати дорослий кущ так, щоб його можна було викопати. Далі кореневу систему слід омити слабким струменем води, аби легше було розібратися з діленням. Із допомогою дерев’яного кола і молотка кущ ділиться навпіл, затим іще навпіл, а потім уже садовими ножицями — на фракції з хорошим корінням і кількома бруньками кожна. Майте на увазі, що півонія не терпить глибокої посадки: в результаті отримаєте густий зелений кущ без квітів. Хочете дочекатися пишного цвітіння — заглиблюйте кореневище так, щоб верхня брунька була під землею не більш ніж на 3-4 см. Крім того, в перший рік після посадки або пересадки півонії не цвітуть і мають вигляд зів’ялих. Буває так, що і на наступний рік рослина не зацвітає, але це не страшно, півонія ще не досягла зрілості.

Якщо в поточному році немає планів займатися розмноженням півоній, догляд за ними восени зводиться до обрізання пожовклих стебел і листя, які потім спалюють, щоб знищити імовірні віруси, бактерії і шкідників. Пеньки слід присипати попелом із розрахунку дві-три жмені на кущ.

Постарайтеся зрізати стебла у півонії, які не розмножуєте, не надто низько, залишивши над поверхнею пагони з трьома-чотирма листками. Річ у тому, що наприкінці літа ця декоративна культура закладає бруньки заміщення, і успіх цього процесу безпосередньо залежить від наявності листя на кущі. Тому, до речі, й при зрізанні квіток потрібно дотримуватися такого ж правила: зрізайте квітконос не надто близько до кореня.