• Сім чудес України

Софія Київська

Ольга КОСТЕНКО.

Реконструкція пам’ятки у ХІІ ст. Архітектори Н. Кресальний, Ю. Асеєв і В. Волков.

Сучасний вигляд храму. Фото Анатолія Кізлова.

Наша газета вже писала про сім чудес України («СВ» №57 від 27 липня ц.р.). Нагадаємо, що перелік найцікавіших історико-культурних пам’яток архітектури був укладений згідно з результатами всеукраїнського інтернет-голосування, а також опитування 100 експертів у різних галузях.

Продовжуємо докладно розповідати про визначні пам’ятки нашої країни. Сьогодні мова про Софію Київську.

ЦЕ СПРАВЖНЯ культурна й духовна скарбниця: її архітектура, скульптура, малярське і ювелірне мистецтво зібрані в один потужний акорд. Софія Київська пережила та побачила на своєму віку стільки, що про це можна говорити нескінченно…

Найвеличнішою спорудою Національного заповідника «Софія Київська» є Софійський собор — всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису ХІ ст. У 1990 р. собор разом із ансамблем монастирських споруд на його подвір’ї занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Факт заснування собору згадується в літописах 1017-1037 років. Будівничим Святої Софії літописці називають великого Київського князя Ярослава Мудрого. Джерела також свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира.

Давньоруські написи-графіті на фресках храму, що містять дати 1022, 1033 та 1036 рр., підтверджують заснування Софії Володимиром — хрестителем Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство. Софія Київська впродовж сторіч була головною святинею Русі-України. Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепіннями Святої Софії відбувались урочисті з нагоди «посадження» на велико-княжий престол, церковні собори, прийоми послів, укладання політичних угод. При соборі велося літописання, була створена перша відома на Русі бібліотека.

А навколо вирували найважливіші події у становленні української державності. На Софійському майдані проголошувались Універсали Центральної Ради Української держави 1917—1918 рр. Тут у 1991 р. Всеукраїнським народним віче підтримано Акт про державну незалежність України.

Софія — свідок і безпосередній учасник життя Києва протягом багатьох століть. Вона пережила навалу монголо-татарської орди у грізному 1240 р., періоди занепаду і відродження міста у XIV—XVI ст., бачила польсько-литовських феодалів у XVII ст. Цей християнський собор зберігає найбільший у світі ансамбль унікальних мозаїк і фресок першої чверті ХІ ст. — 260 кв. м мозаїк та 3000 кв. м фресок. Особливу цінність становлять мозаїки, які прикрашають основні місця храму — центральну баню і головний вівтар. Тут зображені персонажі християнського віровчення. Вони розташовані у суворому порядку, згідно з «небесною ієрархією». Усі мозаїки виконані на сяючому золотому тлі. Їм притаманні вишуканий малюнок, багатство барв, яскравість і насиченість тонів. Палітра мозаїк налічує 177 відтінків кольорів. На склепінні головного вівтаря — славетний мозаїчний образ Богоматері Оранти, руки якої здійняті в молитві. Віками її шанували як Нерушиму Стіну Києва — Єрусалима землі Руської. Вона є символом вічності Києва — духовного осердя й столиці Русі-України.

До наших днів зберігся великий цикл знаменитих світських фресок. На стінах зображено парадний вихід сім’ї Володимира Великого — цей княжий груповий портрет символізує хрещення Русі. У сходових вежах, що ведуть на княжі хори, розміщено тріумфальний палацовий цикл фресок. Він розповідає про укладення династичного шлюбу князя Володимира і візантійської принцеси Анни наприкінці Х ст., який і започаткував хрещення Русі.

Неоціненною реліквією собору є мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого, в якому покоїться прах князя. Саркофаг вагою 6 т оздоблений пишним різьбленням. Собор зберігає художній спадок кількох поколінь. У XVII—XVIII ст. у приміщення давніх відкритих галерей вбудовані каплиця митрополита Петра Могили та капела гетьмана Івана Мазепи. Витворами мистецтва у стилі бароко є мідні позолочені двері початку XVIII ст. та різьблений позолочений іконостас 1747 р. Усе це оповите духом історії і старовини…