• Сільські обрії

І яблук рясно-рясно

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото Миколи Тищенка.

Такі гарні доглянуті сади тепер рідкість. У більшості сіл колишні колгоспні сади занедбані і порослі чагарниками, а в Кувечичах він доглянутий і рясніє новим урожаєм. Усе тому, що село має дбайливого господаря, а люди тут дружні і підтримують одне одного.

У КУВЕЧИЧАХ Чернігівського району на 19 гектарах розкинулися яблуневі сади. Більшості яблунь — за 30 років, є й такі, яким уже понад 45! Споконвіків село славилося своїми яблуками. Найстаріші дерева, яким перевалило за 80, тут викорчували, а на їхньому місці восени висадять нові, перспективніші, сорти — зимові.

«Сад уродив, але від того не надто радісно, — бідкається голова місцевого кооперативу «Полісся» Михайло Купрієнко. — Від Білого наливу до землі гілля понагинало, а покупців на нього катма».

Сади у Кувечичах належать громаді, а управляє ними місцевий кооператив. Громадою тут саджають нові сорти, громадою навесні розчищають старі яблуні від сухих гілок. Місцеві селяни беруть яблука за собівартістю, а от заїжджим виписують дорожче.

«Зі збутом зимових сортів проблем немає, — розмірковує Михайло Михайлович. — Беруть охоче, а з Білим наливом, якого тут багато, є проблеми. Своїм людям я дозволяю брати скільки захочуть, кому на базар, то продаємо по одній гривні за кілограм».

Пізніші сорти тут збувають у Городню — на підприємство, що спеціалізується на переробці органічної продукції. Кувечицькі яблука беруть охоче, адже сади тут доглянуті, а яблука ніхто не обробляє хімією.

«Невдячне діло — садівництво, — розмірковує керівник кооперативу. — Продукція наша дешева, а ринок тісний».

Але і з цієї складної ситуації селяни шукають вихід. У Кувечичах активно висаджують перспективніші зимові сорти: Сніговий кальвіль, Уманська зимова, Джонатан, Спартан, шанують і відому всім Антонівку.