• Сім чудес України

Херсонес

Ольга КОСТЕНКО.

www.wikimedia.org

Наша газета вже писала про сім чудес України («СВ» №57 від 27 липня ц.р.). Нагадаємо, що список найцікавіших історико-культурних пам’яток архітектури був укладений згідно з результатами Всеукраїнського інтернет-голосування, а також опитування 100 експертів із різних галузей.

Продовжуємо докладно розповідати про визначні пам’ятки нашої країни. Сьогодні мова про Херсонес.

ХЕРСОНЕС Таврійський — таку назву носило місто, засноване давньогрецькими колоністами понад дві з половиною тисячі років тому на південному заході Кримського півострова. Слово «херсонес» із грецької перекладають як «півострів». Місто й справді було розташоване на невеличкому півострові поміж двох бухт. Таври — войовниче плем’я, що заселяло сусідні гористі місцевості, — викликали народження епітету «таврійський», тобто «розташований на території таврів».

Територія сучасного заповідника охоплює межі колишнього стародавнього міста, що виникло у V ст. до н.е. Воно було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді у грецькому та римському світах. До наших днів збереглося чимало давніх споруд. Серед них — елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, обладнання для засолювання риби, колодязі тощо.

У кінці XIV ст. навала кочівників поклала край існуванню міста, а його руїни поховалаземля. Лише 1827 р. тут розпочалися розкопки, які майже відразу надали Херсонесу ще одну назву — «Руська Троя». Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам’яток, які потребують збереження, спонукали до створення Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Територія Херсонеса досліджується археологами уже 180 років. За цей час відкрито понад третину міста. Серед археологічних знахідок є унікальні: присяга громадян Херсонеса ІІІ ст. до н.е., декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тисяч експонатів.

Згідно з літописом «Повість временних літ», 988 р. київський князь Володимир, здійснивши напад на Херсонес, примусив Візантію видати за нього заміж царівну Анну, з якою після свого хрещення повінчався. При цьому охрестилась і дружина (військо) князя. Затим князь Володимир з Анною, дружиною і грецьким духовенством прибув до Києва, де того ж 988 р. відбулося славнозвісне хрещення киян у Дніпрі.

На місці руїн храму, де хрестився князь Володимир, 1861 р. було закладено собор в ім’я Хрестителя Русі. Нині Володимирський собор у Херсонесі — символ хрещення Русі — реконструйовано.

Історія Херсонеса є частиною історії Давньої Греції, Давнього Риму, Візантії, Київської Русі.