• Новини АПК

_{Меморандум підписаний}

Руслана ЗІНЧЕНКО.

ЯК І ПЕРЕДБАЧАЛОСЯ, Міністерство аграрної політики та продовольства і учасники зернового ринку підписали Меморандум про взаєморозуміння. У ньому зафіксований обсяг прогнозованого експорту пшениці продовольчих класів на рівні 8 млн тонн (враховується і борошно в перерахунку на зерно) і 8 млн тонн фуражу.

У міністерстві наголошують, що обидва показники не є остаточними і можуть коригуватись як у бік збільшення, так і навпаки. Цифри експорту планують переглянути у вересні — після закінчення збору врожаю і уточнення даних про зібране збіжжя.

Меморандум має стабілізувати ринок зерна в країні, забезпечити прогнозованість, ритмічність експорту і пропорційно розподілити навантаження на інфраструктуру, зокрема залізничну. Окрім того, він допоможе запобігти дисбалансу на внутрішньому ринку продовольчої пшениці, який може виникнути через підвищений попит на продовольче зерно на зовнішньому.

Водночас чимало експертів наголошують, що в країні штучно нагнітаються пристрасті стосовно дефіциту продовольчої пшениці. На сьогодні вже зібрано більше 30 млн т ранніх зернових і зернобобових, з них приблизно 24 млн т пшениці, а з цього обсягу 45-50% буде продовольче зерно. При цьому внутрішня потреба України в продовольчій пшениці дорівнює майже 4,5-5 млн т. Тобто вона перекривається із запасом. Проблема в іншому: у нас не вистачає елеваторів та зерносховищ.

_{Клімат вносить корективи}

ЧЕРЕЗ зміну клімату в бік потепління вітчизняні аграрії разом із науковцями намагаються визначити, від вирощування яких культур доведеться відмовитись, а які є перспективними щодо витривалості та окупності на наших ґрунтах в нових погодних реаліях.

Зокрема, фахівці радять фермерам Миколаївської, Одеської та Херсонської областей закладати плантації мигдалю. Ці кущі (або невеликі дерева) дуже стійкі до спеки, мають високу врожайність і водночас витримують морози до -25⁰С. За підрахунками економістів-аграріїв, вирощування мигдалю має більшу окупність, ніж виноградні плантації, до того ж попит на нього у світі зростає просто шаленими темпами.

Перший урожай можна збирати вже на другий-третій рік після посадки, а максимально віддячить мигдалевий сад на п’ятий-шостий. Також учені радять поєднувати вирощування мигдалю із бджільництвом. За даними досліджень на території колишнього СНД, завдяки працелюбним комахам його врожайність збільшується у 16 разів.

_{Є час підготуватися}

ЗГІДНО із Законом «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», ухваленим Верховною Радою України 10 липня цього року, всі виробники органічної продукції повинні пройти сертифікацію у спеціалізованій установі, внесеній до Державного реєстру органів сертифікації. Також вони мають право додатково укласти договір на проведення сертифікації з органом іноземної сертифікації, який унесений до відповідного Переліку.

Після укладення договору на проведення сертифікації виробник органічної продукції буде внесений до нового Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Вищезгаданий Закон запрацює через рік з дня набуття ним чинності — 2 серпня 2019-го. У фермерів є час узгодити усі питання щодо сертифікації.

_{Не лише зібрати, а й зберегти}

ЗА СЛОВАМИ доктора технічних наук, професора Таврійського державного агротехнологічного університету Олесі Прісс, в Україні близько 65% усієї вирощеної продукції, зокрема плодоовочевої, не доходить до споживача через брак сучасних технологій зберігання. Від 30 до 35% втрачається ще на етапі первинної обробки (це продукція, що не відповідає стандартам якості), 10% псується в процесі збуту, ще 25-30% — під час зберігання та реалізації кінцевому споживачеві.

«Звичайно, відсоток втрат не може дорівнювати нулю, — розмірковує науковець. — Але його можна суттєво зменшити. У країнах із гарно розвиненими технологіями зберігання аграрної продукції, скажімо у Нідерландах, цей показник не перевищує 35%». На думку Олесі Прісс, основними причинами високого відсотка втрат є нестача ємностей для зберігання, порушення температурного режиму до і після доставки до місця продажу, погане пакування, транспортування без охолодження, багаторазове перевантаження продукції через недосконалу логістику та неврахування біолого-фізіологічних особливостей конкретного продукту. На жаль, поки що через різні причини, зокрема й економічні, сподіватися на суттєве покращання ситуації не доводиться.

_{Експорт не на часі}

ЗА ОЦІНКАМИ Української асоціації виробників картоплі, сукупно українські заводи виготовляють 10 тис. т крохмалю на рік. Цієї кількості недостатньо навіть для внутрішнього ринку, тож цей продукт імпортується до нас із Румунії та Білорусі.

Водночас деякі виробники робили спроби вийти зі своєю продукцією на зовнішній ринок. В тому числі — одне з найбільших підприємств в Україні та країнах СНГ з виробництва картопляного крохмалю та крохмалепродуктів компанія «Вимал». «Ми хотіли перевірити, — каже директор підприємства Сергій Самоненко, — чи можливо постачати український картопляний крохмаль на зовнішні ринки. За всю історію країни ми вперше продали картопляний крохмаль до ЄС. Також знайшли покупців у Китаї». Однак, за словами керівника компанії, на жаль, наш продукт не витримує конкуренції з європейськими. Зокрема, із польським і країн Балтії — високоякіснішим та дешевшим. На його думку, виробники цих країн досягли такого результату завдяки державним дотаціям. Тож поки що «Вимал» зосередиться на внутрішньому ринку.

На думку виконавчого директора Української асоціації виробників картоплі Оксани Руженкової, наситити внутрішній та вийти на зовнішній ринки вітчизняним виробникам крохмалю допомогли б державні дотації на обладнання і техніку. Також потрібна програма, яка б заохочувала фермерів садити крохмалисті сорти картоплі. До речі, сьогодні на виробництво крохмалю в Україні йде 5-6% врожаю бульб. Для порівняння: у Німеччині цей показник становить 44%.