![]() |
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
ВербиченькаCторінку підготувала Устина ГРЕЧАНЮК. |
Версія для друку До списку статтей
Лебедині вірність і любов Любов МАТВІЄНКО. м. Новий Буг Миколаївської області. ТОРІК навесні на наш ставок прилетіла пара лебедів. Лебідка уже висиджувала пташенят, коли сталася біда: відлетівши від гнізда, потрапила між електричних дротів і її вбило струмом. Лебідь-батько не став шукати собі іншої пари, а сам сів на яйця й висидів шестеро лебедят. Водив їх по ставку, ловив рибу, навчав малят, як це потрібно хутко і вправно робити. Отак і виглядів самотужки. Восени вони разом з батьком-лебедем відлетіли у теплі краї. Чому пишу про це? Дуже повчальна історія для нас, людей. Може, вона хоч трохи пробудить «гуляючі» чоловічі душі, надто тих, хто полишив своїх діточок і подався в пошуках примарного щастя… А молодість не вернеться ЩО ДОВШЕ живу на світі, то більше захоплююсь: як дивовижно тісно життя людини, її почуття, прагнення пов’язані з природою. От навесні: усе живе пробуджується після зимового сну, росте, розвивається, радіє теплу і сонцю. Весь світ сповіщає про любов… Тоді душа наповнюється радістю і надією. Ти починаєш мріяти, сподіватись, будувати плани. А восени, коли природа завмирає і готується до зимового спочинку, тебе охоплює нудьга, легкий смуток за молодими роками. Тими, коли ти був дужий, сповнений енергії, сили, натхнення, прагнення жити, любити, творити. Пам’ятаєте у Глібова: «До тебе, люба річенько, ще вернеться весна. А молодість не вернеться. Не вернеться вона…». Шкода залишати цей прекрасний світ. Бо скільки не живеш, а нажитись не можеш… Версія для друку До списку статтей |