П’ятниця, 10 серпня 2018 року № 61 (19608)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19608/print.php?n=39764

  • Cвітлий промінь

Лелеки над селом

Ярослав БАЧИНСЬКИЙ.

Тернопільська область.

Мандрівників, які вперше потрапляють у село Великі Вікнини, що у Збаразькому районі, завжди дивує велика кількість дітей на обійстях, вулицях. Погодьтеся, картина, на жаль, не типова для сучасних українських сіл. А тут у кожній сім’ї п’ятеро, семеро чи й десятеро дітей.

— У ВЕЛИКИХ Вікнинах 517 дворів, де проживає без чотирьох осіб дві тисячі мешканців, — розповідає голова сільської ради вже третьої каденції Василь Коляда. — Маємо 70 багатодітних сімей. Знайдіть ще одне село в Україні розміром, як наше, де б було 93 дитини дошкільного віку!

Така демографічна ситуація хоча й радує чільника громади, але й додає клопотів. Наприклад, ніяк не вирішиться питання із підвезенням дітей до дитячого садка і школи. У Великовікнинській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчається майже 180 учнів. 39 школярів та сім педагогів мають добиратися з інших населених пунктів. Із проханням про виділення «Шкільного автобуса» представники місцевої влади неодноразово зверталися в районні та обласні інстанції, до депутатів усіх рівнів. Поки що у відповідь — лише обіцянки.

До нашої розмови із сільським головою приєднується секретар сільської ради Руслана Барчук.

— У нас 26 жінок удостоєні звання «Мати-героїня», — сповіщає вона. — Рекордсменами у Великих Вікнинах є Григорій та Оксана Козаки, у яких 13 діточок. Священик місцевої парафії Олексій Возняк та матушка виховують п’ятьох. Теодосія Гусарчук, мати-героїня з села Малі Вікнини, 39 років працювала у місцевому господарстві «Славутич», а нині доглядає 13 внуків, дехто з її дев’ятьох дітей уже має власні багатодітні сім’ї.

Теодосію Ільківну ми застали біля її обійстя.

— Вижити у нинішні нелегкі часи допомагає земля, — каже мати-героїня. — Я вже на пенсії, але без діла не сиджу. Маємо велике домашнє господарство: завжди тримаємо дві-три корови, теличку чи бичка, кілька свиней, домашню птицю. Окрім цього, пораємо чималий город. Працюють на ньому з весни до пізньої осені всі — від великого до малого. Виручає й натуральна оплата за оренду земельних паїв СТОВ «Славутич». Його директор Борис Довгаль — людина порядна, поважає людей, громаду. Родина у нас дружна: діти одне одному допомагають у навчанні, з малих років знають ціну заробленої гривні. Щонеділі ходять до церкви, не цураються всіх сільських заходів.

Кілька років тому після капітальної реконструкції у Вікнинах відчинив двері для малюків дитячий садок «Веселка». Прикметно, що колектив дошкільного закладу молодий. У двох групах дитсадка — 53 хлопчиків і дівчаток, у черзі до закладу — понад 30 дошкільнят. Поки що не можуть прийняти всіх охочих, бо у цьому приміщенні навчаються ще й школярі початкових класів. Над розв’язанням цієї проблеми також міркують у сільраді.

…Кружляють лелеки над затишними оселями, приносячи до них, за повір’ям, новонароджених. А це означає, що село має майбутнє.