![]()
На фінішній прямій Руслана ЗІНЧЕНКО. СТАНОМ на 8 серпня, збирання ранніх зернових та зернобобових культур проведено на площі 8,9 млн га (91% прогнозу) за врожайності 34,3 ц/га, намолочено 30,7 млн тонн зерна нового врожаю. Зокрема, вже зібрано: — озимої пшениці — 22,8 млн тонн (95%) за врожайності 37,4 ц/га; — ярої пшениці — 285 тис. тонн (44%) — 32,9 ц/га; — озимого ячменю — 3 млн тонн (99%) — 35,0 ц/га; — ярого ячменю — 3,4 млн тонн (82%) — 25,5 ц/га; — гороху — 737 тис. тонн (94%) — 18,1 ц/га; — жита — 278 тис. тонн зі 107 тис. га (72%) за врожайності 26,1 ц/га. Крім того, намолочено 2,5 млн тонн озимого ріпаку (99%) за врожайності 26,2 ц/га та 45 тис. тонн ярого ріпаку (34%), врожайність — 20,6 ц/га. Обмеження поки не плануються НЕЗВАЖАЮЧИ на те, що Україна цього року сповна відчула планетарні зміни клімату, наші аграрії розраховують на високий урожай зернових — не менш як 60 млн тонн. Про це йдеться у повідомленні Мінагропроду. Зокрема, врожай пшениці прогнозується на рівні близько 24 млн тонн, з них 13 млн тонн — продовольчої. Потреба внутрішнього ринку в останній — 4,5 млн тонн. Тож чутки, що через низьку якість цьогорічних зернових Україні може не вистачити хліба до наступного врожаю, абсолютно не обґрунтовані. Тим часом в останні кілька тижнів спостерігається відчутне зростання закупівельних цін на пшеницю. Це пов’язано з тим, що через погодні аномалії на світовому ринку значно поменшало пропозицій продовольчого зерна. Аби не мати проблем із внутрішнім ринком збіжжя, уряд має намір підписати меморандум із зернотрейдерами, в якому будуть зафіксовані очікувані обсяги експорту продовольчої пшениці. Водночас перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк запевнив, що про запровадження жорстких обмежувальних квот поки що не йдеться. «Обмеження — найнебажаніший шлях, — вважає чиновник. — Востаннє квоти на експорт зерна в Україні запроваджувались у 2010-2011 маркетинговому році. Я певен, що відтоді рівень свідомості всіх учасників зернового ринку настільки зріс, що ми обійдемося без таких крайніх заходів». Тваринництво оговтується? УПЕРШЕ за останні 25 років виробництво яловичини в Україні стало рентабельним — 3,4% проти мінусових 24,8% у 2016-му. Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко. «Також торік було окупним виробництво свинини — 3,5% проти мінусових 4,5% позаторік. Хоча це значно менше, ніж історичний максимум 2015-го, коли рентабельність свинини сягнула 12,7%», — зробив екскурс академік. Також, за його словами, залишається прибутковим виробництво м’яса птиці. А от яйця уперше з 2006-го пішли в мінус. Причому досить відчутно — на 9%. «У 2016 р. вони ледь втримали рентабельність 0,5%, тоді як 2015-го рентабельність виробництва цього виду продукції птахівництва сягнула рекордного з 1994 р. рівня — 60,9%», — порівняв Юрій Лупенко. Виробництво м’яса кіз та баранини залишається збитковим — мінус 39,9% проти мінусових 35,2% у 2016-му. Солодке диво У МІСТІ Гола Пристань на Херсонщині відбувся традиційний фестиваль «Український кавун — солодке диво». Цього року він розпочався на два тижні раніше, ніж зазвичай: у спеку кавуни дуже швидко дозріли. У дійстві взяли участь близько 30 фермерських господарств, які хвалилися своїми смугастими ягодами-гігантами. До речі, всі наголошували, що нітрати тут ні до чого. Запорука успіху — гарний посадковий матеріал та дотримання технологій. Спеціальне журі визначило найбільший кавун, який заважив 25 кг, найгарніший гарбуз (35 кг) і найсолодшу диню (9 кг). Цьогорічні рекордсмени майже вдвічі важчі за торішні, виростили їх фермери Голопристанського району. До речі, днями з Херсонщини до Києва по Дніпру рушить баржа з кавунами. Перша партія буде невеликою — організатори доставки хочуть упевнитись, що нинішня спека не зашкодить «смугастому» вантажу. |