![]() |
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Карантинний і вкрай небезпечний
СЕРЕД безлічі злісних бур’янів існують такі, позбутися яких надзвичайно важко. Це, зокрема, повитиця польова. Бур’ян-ліана з довгими жовтувато-помаранчевими вусами обвиває культурні рослини і не дає їм нормально розвиватися. Повитиця може оселитися поруч з будь-якою садовою або городньою рослиною, починаючи від квітів і закінчуючи огірками. У боротьбі з цим бур’яном допоможуть виключно знання його біології. На наші городи і в сади вона потрапила з тропіків Африки і Америки з насінням або неперепрілим гноєм. Насіння цього бур’яну не втрачає схожості навіть після проходження через кишечник тварини. Щоб воно почало проростати, достатньо температури середовища 18-20 градусів, високої вологості й хорошого освітлення. Коли з’являється паросток, він розпізнає запахи рослини-жертви і тягнеться до неї, здійснюючи кругові рухи по поверхні ґрунту. Наткнувшись на стебло, паросток бур’яну обкручується навколо нього і присмоктується присосками, які з часом проникають усередину культурної рослини. Якщо ж протягом 7-10 днів паросток повитиці не знаходить «здобичі», то він гине, оскільки ця ліана — яскраво виражений паразит, не пристосований до самостійного життя. У повитиці немає коренів і листя. Обвиваючи рослину і живлячись за її рахунок, вона росте і зацвітає в червні-липні. Через два-три тижні дозріває насіння. Кожна рослина — це близько 25-30 тисяч насінин. Тверда оболонка дає змогу зберігати схожість понад десять років. Крім того, рослина чудово розмножується і часточками ліани. Знімати паразитуючий бур’ян із рослини нема жодного сенсу: він буквально вростає у свого «спонсора», і навіть із найменшого шматочка відроджується новий батіг. Щоб захистити садові та городні культури від повитиці, потрібно докладати максимум зусиль насамперед для знищення запасу її насіння в ґрунті. Там, де спостерігається велика кількість бур’яну, всі рослини необхідно скосити до того, як повитиця зацвіте. Знищити її можна тільки разом з усією культурною рослиною. Відтак скошене слід висушити і спалити на місці скошування. Також корисно обробити заражені рослини гербіцидом раундап або його аналогом. Остаточний захід — переорювання ділянки на 30 см з оборотом пласта. Надалі в жодному разі не можна вносити свіжий гній — тільки перепрілий. Крім знищення повитиці на своїй ділянці, необхідно усунути і її вогнища на узбіччях. Також добре допомагає провокування раннього проростання повитиці, до сівби культурних рослин. Для цього потрібно навесні прикривати землю прозорою плівкою, створюючи парниковий ефект. Коли ж з’являться паростки бур’яну, їх необхідно знищити, переорюючи з оборотом пласта ділянку на глибину 30 см. Повитиця містить отруйні алкалоїди. Відомі випадки отруєння коней та великої рогатої худоби, причому не важливо, потрапляє вона у зелений корм чи сіно — результат однаково поганий. Версія для друку До списку статтей | ДОСИТЬ щедрі цього року садки, зокрема, вгиналися гілки під вагою помаранчевих плодів в абрикосів. Але ж хочеться, як той казав, стабільності, щоби було чим посмакувати і наступного сезону. Що має зробити господар саме цієї пори, аби на осінь визріли крупні квіткові бруньки — великою мірою запорука гарного врожаю? Про це піде мова в наступному куточку. А зараз ми повинні впорати сливовий достаток. Сподіваємось, вам сподобаються дібрані нами рецепти консервування сизих плодів, адже вони досить оригінальні й дають змогу зберегти на зиму неповторний сливовий букет. І — ще один матеріал на «заготівельну» тематику, про кабачки. Але не консервовані, а свіжі, себто як заготувати їх такими на тривалий час. Мороки з підготовкою менше, ніж із консервуванням, а, погодьтеся, набагато корисніші для здоров’я страви з тушкованих, смажених або запечених сирих кабачків. Якщо зробите все правильно, зеленкуваті овочі лежатимуть у вас упродовж чотирьох-п’яти місяців.
|