• Вшанування

Зі сльозами на очах

Валерій МІРОШНІЧЕНКО.

Київська область.

Фото автора.

ДНЯМИ міста і села нашої держави відзначили 73-тю річницю Перемоги над нацизмом. На превеликий жаль, усе менше й менше залишається поруч нас тих, хто боронив рідну землю на фронтах війни. У світлий День пам’яті та примирення з довічною повагою громада села Медвин Богуславського району Київщини привітала своїх ветеранів, яких залишилось усього двоє: Яків Несторович Василенко та Євдокія Іванівна Рибченко.

Яків Несторович народивсь 1924-го й належить до славного роду: у 1920-х роках минулого століття славнозвісна Медвинська республіка, очолювана рідним братом батька Миколою Василенком, дев’ять разів відбивала атаки грізної на той час першої кінної армії Будьонного. Під час окупації Я. Н. Василенко п’ять разів утікав від примусового вивезення до Німеччини. 1944-го був призваний до армії. Після війни під час строкової служби отримав за вільнодумство шість років таборів. Повернувшись у рідне село, працював у колгоспі. Виростив трьох синів. Старший, Василь Якович, — диригент, поет, народний артист України.

Євдокія Іванівна Рибченко 1922 року народження. На початку війни закінчила курси водіїв і була призначена старшиною роти. В авіаполку О. І. Покришкіна заправляла літаки, набивала патронами кулеметні стрічки. Не раз попадала під бомбардування. З боями пройшла Польщу, Румунію, Чехословаччину, Німеччину. Нагороджена багатьма орденами і медалями.

Бажаємо нашим ветеранам міцного здоров’я і мирного неба! Висловлюємо щиру вдячність за їх внесок у справу визволення України та за звитяжну працю вже у повоєнні роки.