• Бувальщина

Карсил — додай розуму і сил!

Лідія МОЖАЄВА.

м. Київ.

Як жінки-пенсіонерки, вирішили ми з подругою Наталкою підробити трохи грошей до своїх мінімальних пенсій. Надибали в одній газеті оголошення, що кіностудія гостинно запрошує жінок літнього віку для зйомок реклами лікарських препаратів.

Кастинг пройшли напрочуд успішно. І ось нарешті ми на знімальному майданчику.

Режисер, щоправда, виявився людиною надто істеричною.

Він тільки те й робив, що знервовано бігав павільйоном і повсякчас кричав у мегафон: «Увага! Хто хоче їсти, не соромтесь, підійдіть до столика і з’їжте бутерброд. Голодний не буде по-справжньому радіти і усміхатись перед камерою. Не переплутайте своїх ролей. Я хочу бачити на ваших обличчях задоволення. Якщо у кого півтора зуба, рота не роззявляйте. І нехай ваші очі красномовно вимовляють радість. Жінко у блакитній блузці (це до Наталки), ви, коли я дам команду, покажете великий палець: жест, що означає все на «п’ять», препарат карсил — це те, що треба для здорової печінки. А чоловік у тільняшці нехай імітує плавця».

...У кінці дубля ми всі хором заспівали: «Карсил, карсил, додаєш нам сил!».

Узагалі того дня ми з Наталкою підробили наче непогано. Якщо не брати до уваги, що все нами зароблене пішло на той же... карсил. Бо від переїдання бутербродів наші підтоптані печінки таки добряче дали збій...