• Духовність

І колиска під сволоком...

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Школа у селі Журавлівка, що у Барському районі, пишається своїм історико-краєзнавчим музеєм.

ЙОГО біографія бере початок із грудня 1992 року — особливого періоду на зламі суспільних формацій. Музей тоді займав невеличку кімнату в цокольному крилі освітнього закладу, а ініціатором його створення була заступник директора школи з виховної роботи Ніна Фомівна Руцька. Тривалий час цією духовною скарбницею завідувала великий ентузіаст краєзнавчої справи, вчителька історії Олена Омелянівна Семцова. Вона була невтомним збирачем експонатів і дослідником минувшини. Саме завдяки її старанням ще в ті роки музей став одним із чотирьох ліцензованих у районі, тобто отримав особливе право на зберігання багатющих і неоціненних матеріалів з історії рідного краю.

Три роки тому педагогічний колектив школи очолила історик за фахом Світлана Дмитрівна Янковська. Разом із новим керівником музею — Лесею Олександрівною Гречанюк — вони успішно продовжують справу своїх попередників. Сьогодні музей — це скарбниця пам’яті, оберіг духовності, просвітницький центр, без якого уже важко уявити навчально-виховний процес у школі. В його залах — українській світлиці та кімнаті бойової слави — зберігається понад тисяча експонатів, серед яких чимало справжніх раритетів. Їх збирало кілька поколінь учителів і учнів.

— Із початкових класів ми залучаємо дітей до вивчення історії рідного краю та складання літопису школи, якій торік виповнилося піввіку, — розповідає Світлана Янковська. — Учні опікуються не лише поповненням експонатів, а й записом народних обрядів, фольклору, свідчень старожилів села. У музеї провадяться уроки мужності й пам’яті, зустрічі з відомими земляками, виставки учнівських робіт різної тематики та інші важливі культурно-мистецькі заходи.

— Є у нас прикмета: якщо хтось із наших гостей-відвідувачів, легкий на руку, погойдає виплетену з лози колиску, підвішену до сволока музейної господи, то в Журавлівці активно народжуватимуться діти, — додає, усміхаючись, Леся Гречанюк. — Ми віримо у це передбачення, бо торік воно справдилося — у перший клас пішло 10 малят, і це зараз найбільший за наповненістю клас школи…

І я погойдав колиску. Побачимо, що з того вийде.