• На зв’язку — Луганщина

_{Не озолотилися}

Галина ВЕРНИГОРА.

ЗАРПЛАТИ на окупованих територіях Луганщини сьогодні, як мінімум, удвічі менші за ті, що отримують мешканці вільних від ворога територій області. Про це повідомив координатор групи «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук.

Більше того, якби ще там завжди виплачували зароблене. За даними «ІО», уже четвертий місяць поспіль без зарплатні працівники шахт «Комсомольська», «№54» (місто Антрацит), «Самсонівська західна», «Суходольська Східна», «ім. Баракова» (місто Сорокіне, колишній Краснодон)…

Водночас окупанти не можуть похизуватись і «мінімалкою», яка з жовтня минулого року незмінно становить 3241 руб. (1375 грн). В Україні ж «мінімалка» — 3723 грн.

_{Поновлюють переправу}

НАБЛИЖАЄТЬСЯ до завершення відбудова мосту через річку Лугань у селищі Троїцьке Попаснянського району. Його капітальний ремонт коштом держбюджету здійснюють військовослужбовці 26-го об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України. Цей об’єкт став другим на Луганщині, після мосту в Рубіжному, який відновлюють військові.

Троїцький міст знаходиться майже впритул до лінії розмежування — на відстані півтора кілометра від ворожих позицій. Він сполучав пункт пропуску «Танюшівка», Старобільськ, Артемівськ, Комишуваху, Попасну та Мирон ГРЕС, проте був зруйнований внаслідок ворожого вогню у 2015 році. Вціліли від нього лише дві опори, тож переправу фактично відбудовують заново. Повідомляється: залишилося покласти асфальт та зробити бар’єрне огородження. Обіцяють упоратись до кінця травня.

_{Під особливим контролем}

В ОСНОВНІЙ сесії ЗНО на Луганщині, яка стартує 22 травня, мають узяти участь 5835 осіб. Що прикметно, цьогоріч для участі в ній подали документи 302 учні 11-х класів із тимчасово не підконтрольних територій — майже вполовину більше, ніж торік.

Для абітурієнтів сесії ЗНО-2018 в області облаштовано 29 пунктів тестування. Причому може статися так, що кожний із трьох тестів випускникам шкіл доведеться складати щоразу в різних містах. Наприклад, для ЗНО з англійської мови в області діятимуть шість пунктів: чотири в Сєверодонецьку та два в Старобільську. Зокрема, до Сєвєродонецька приїдуть з Лисичанська, Рубіжного, Кремінського, Попаснянського, Станично-Луганського, Новоайдарського районів… При цьому Департамент освіти і науки облдержадміністрації наголосив: ЗНО з основних предметів — української мови та літератури, математики або історії України учні, що проживають поблизу лінії розмежування, складатимуть виключно у своїх районах.

_{Багаті на синів і дочок}

УПРОДОВЖ останніх трьох років почесне звання «Мати-героїня» було присвоєне 59 жителькам Луганщини. Найбільше їх проживає у Старобільському та Новопсковському районах. Загалом же сьогодні в області обліковано 3221 багатодітну сім’ю, в яких виховується 10 683 дитини. В 2540 родинах підростає троє нащадків, у 464 — четверо, у 143 — п’ятеро, у 48 — шестеро, у 16 — семеро, у двох — восьмеро, у чотирьох — дев’ятеро та чотирьох — понад десять. Попри низку соціальних пільг, якими наділені такі родини, більшість їх ледве зводить кінці з кінцями. Причина: хронічне безгрошів’я, фактично злидні.

_{Зіллються два ЗВО-переселенці}

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ національний університет імені Володимира Даля, що нині діє у Сєвєродонецьку, поглине Донбаський державний технічний університет із Лисичанська. Згідно з ухвалою Кабміну, саме ЗВО ім. Даля є правонаступником майна, прав і зобов’язань ДонДТУ. Відтак ті, хто навчались у ДонДТУ, стають студентами університету імені Даля. Тим часом студенти і викладачі донецького ЗВО, який потрапив «під ніж», із цим не згодні. 10 травня у Києві під будівлею уряду вони організували акцію протесту — домагаються збереження юридичного статусу закладу вищої освіти. На думку працівників ДонДТУ, ліквідація університету може стати початком закриття інших ЗВО-переселенців із Луганщини. А це означає, що сотні їхніх співробітників залишаться без роботи, а область утратить свій науковий і навчальний потенціал.

_{У лещатах безробіття}

УЖЕ П’ЯТИЙ рік поспіль знижується рівень зайнятості в області, росте безробіття. Зокрема, порівняно з 2014-м тих, хто платить єдиний соціальний внесок, поменшало на 55%, тоді як офіційно безробітних збільшилось на 15%. Про це йдеться в опублікованому економічному дослідженні «Чотири роки у війні. Криза робочої сили на Донбасі». Як зазначають експерти, не всі причини такого явища можна списати лише на війну в регіоні та значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Навіть на неокупованих територіях спостерігається сталий високий відтік мотивованих кадрів із регіону, зокрема за кордон, а також неефективність центрів зайнятості.

Оприлюднені дані промовисті. Хочеться запитати: чого тоді варті всі ті гучно рекламовані урядом державні програми стимулювання зайнятості на Донбасі та прифронтових територіях, в які вбухуються мільйони гривень?

_{Медіапрорив коштом Японії}

У ПОПАСНІЙ відкрилася оновлена Центральна районна бібліотека. На капітальний ремонт її приміщення та належне оснащення Міжнародна організація з міграції за донорської підтримки уряду Японії виділила понад 56 тисяч доларів. Завдяки цьому в жителів краю з’явився ще й новий майданчик для проведення розважально-освітніх заходів. Центральна бібліотека — це не тільки центр одержання інформації, а також центр спілкування людей, яких об’єднує любов до книжки. Вся багатогранна робота клубів «Золота пора», «Молодь. Право. Закон», «Ерудит» спрямована на розвиток духовності, підвищення культури та поінформованості населення…

Уряд Японії активно допомагає внутрішньо переміщеним особам та громадам, які постраждали через бойові дії у Луганській області: відновлює об’єкти інфраструктури, модернізовує обладнання у медичних закладах, надає гуманітарну допомогу.

_{Під зорею Пінзеля}

У РАМКАХ міжрегіонального культурного обміну спочатку в Рубіжному, а потім і в Сєвєродонецьку було розгорнуто культурно-мистецьку експозицію «Під зорею Пінзеля». Проект має на меті ознайомлення з постаттю Іоана Георгія Пінзеля — видатного українського скульптора середини XVIII ст., представника пізнього бароко і рококо, а також його витворами, які сьогодні є надбанням музеїв Львівщини. Кілька років тому ці експонати відкрили для себе відвідувачі Лувру. Шедеври Пінзеля зробили справжній фурор у мистецькому середовищі Франції. Міські палаци культури обох луганських міст, де були облаштовані виставки, також відвідало чимало поціновувачів мистецтва. Програмою заходу передбачалися мистецька програма з участю популярного гурту «Рококо», репрезентації художнього альбому «Таїна Пінзеля» та колекції одягу Івони Лобан «Пінзель. Львів. Бароко». Також усі бажаючі мали змогу подивитися документальний фільм «Від Бучача до Лувру» та оглянути твори львівських художників, скульпторів і керамістів, яких надихнула творчість Пінзеля.