• Продовження теми

Впоралися самі

Олена ГОРБУНЬ.

м. Вінниця.

«Сільські вісті» розповідали про гостру дискусію, яка виникла навколо ребальзамації тіла видатного вченого, «батька» польової хірургії Миколи Пирогова, що багато років прожив у Вінниці. Нагадаємо, процедура повинна повторюватись кожні 5-6 років. Раніше її проводили в Москві або ж запрошували росіян сюди. Але коли почалася війна, співпраця припинилась.

ОЛИВИ в полум’я підлила виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Чиновниця на своїй сторінці в соцмережі висловилася за те, аби зекономити гроші й поховати Миколу Пирогова. Вінничан обурив її допис, вони почали закликати знайти кошти на процедуру й залишити тіло у тому стані, в якому воно перебувало з 1881 року (видатного медика за його заповітом забальзамував колега — професор із Петербурга Давид Виводцев).

Перша ребальзамація відбулася 1945 року в Москві. Наступні, 1956-го й 1973-го, — у Вінниці, але проводили її російські вчені. Чергові — 1979-го й 1988-го — знову в Москві. Й останні — 1994-го, 2000-го, 2005-го, 2011-го і нинішнього — у Вінниці.

— Вразила підтримка небайдужих людей, — каже директор Національного музею-садиби Миколи Пирогова Петро Гунько. — Після того як виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я запропонувала використати кошти, що мали виділити на ребальзамацію, для лікування дітей, почали телефонувати десятки людей — пропонували допомогу. Одним із перших відгукнулося товариство хірургів з Одеси. Підставили плече Офтальмологічна клініка професора Сергієнка, вінницька фірма «Мед».

Гроші на ребальзамування таки надав уряд — 200 тисяч гривень, мінімум від необхідного. Вінницькі фахівці за свою роботу не взяли ні копійки, зауваживши, що це справа честі. Участь у складному процесі, до якого почали готуватися ще з листопада минулого року, взяли четверо вінничан і два спеціалісти з інших міст. До цього вчена рада з 15 провідних науковців, працівників Вінницького національного медичного університету та співробітників музею Пирогова, скрупульозно вивчала технологію, аби вперше зробити все самостійно, без участі росіян.

Десята, «ювілейна», ребальзамація тривала близько місяця. Застосували спеціальний розчин, хімічний склад якого вінничани розгадали, адже москвичі не відкривали таємниці. До того ж наші фахівці додали в нього нові компоненти, і в результаті ребальзамація дала ще кращі результати, ніж у попередні рази. На скануванні видно, що тіло в ідеальному стані. Також варто відзначити, що перше бальзамування Виводцева виявилося високоякісним.

— Нам вдалося зламати стереотип, що тільки Москва може займатися ребальзамацією, — каже Петро Гунько. — Ми при музеї створили лабораторію, вивчили все про ребальзамацію, і тепер тіло навіть у кращому стані, ніж раніше.

Тіло Миколи Пирогова повернули на місце у церкві-некрополі на території його садиби, відкритої для відвідувачів. Не завадило б завітати сюди і пані Супрун. Можливо, тоді б її думка про недоцільність витрачання грошей на збереження тіла геніального вченого змінилася б.