• Людина та її справа

Абрикосовий дивосвіт

Ярослав БАЧИНСЬКИЙ.

Тернопільська область.

Фото автора.

Микола Павлик — керівник фермерського господарства «Колінз» у Борщівському районі — садівник із діда-прадіда. Селекціонер, ентузіаст і пропагандист своєї справи.

СВОГО ЧАСУ він закінчив Кримський радгосп-технікум Сімферопольської науково-дослідної станції садівництва і плодоягідництва. Після навчання разом із дружиною Галиною — теж спеціалістом цієї галузі — повернувся в рідне село. Молодий фахівець очолив садівницьку бригаду, а згодом працював заступником директора радгоспу. Селяни вирощували фрукти та ягоди на 600 гектарах, обробляли 2,5 тис. га землі, утримували чимале стадо великої рогатої худоби.

У 1986 році Миколу і Галину Павликів запросив на постійну роботу з пропозицією посадити 300 гектарів саду керівник першої на Тернопільщині агрофірми «Вікторія», Герой Соцпраці Адам Щепановський. Ентузіазму Миколі Йосиповичу було не позичати! Садівнича справа у господарстві розширялася. Лише в розсадниках агрофірми щороку вирощували понад 80 тисяч саджанців фруктових дерев і плодоягідних кущів. Спорудили холодильники, сховища для зберігання вирощеного, цехи з переробки фруктів і ягід. Саджанці Павлика щедро плодоносили у садах Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Буковини, Київської та Черкаської областей.

Тим часом Микола Павлик заочно закінчив Уманський державний університет садівництва і зайнявся селекцією. У 90-х роках минулого століття тернопільські садівники вирощували здебільшого яблуні, груші, сливи, черешні та вишні, а невгамовний Микола Йосипович почав культивувати абрикоси. Спостерігав, аналізував, акліматизовував… Методом відбору генетичного матеріалу із 30 сортів виокремив три основні, які найкраще зарекомендували себе за всіма показниками.

«Три роки тому предметно зайнявся розведенням абрикосів на основі сортів канадської, чеської, італійської та французької селекцій, — ділиться досвідом пан Микола. — Визначив конкретні завдання і домігся свого». Вивів солодкий морозостійкий, захищений від хвороб і шкідників середньостиглий сорт абрикосів «Борщівський», вага плодів якого — від 40 до 85 грамів. У копіткій селекційній роботі садівник скористався трьома хвилями росту абрикосового дерева, створивши кущоподібну форму крони. Відтак повноцінні плоди з’являються вже на третій рік після висадження деревець. Для такої технології Микола Павлик дуже ретельно відбирає потрібні саджанці, адже підходять не всі.

Фрукти із саду Павликів знають не тільки у їхньому Борщівському районі, а й далеко за його межами, а також в обласному центрі, адже Миколу й Галину з тамтешніми партнерами об’єднують тісні торговельні зобов’язання. Чималу частину свого екологічно чистого врожаю подружжя завозить у школи, інтернати, дитячі садки.

Микола Васильович любить повторювати: сад — неоціненне надбання, приємна робота для душі. «Ні з чим не можна порівняти квітучі дерева навесні, а влітку — дивовижна картина стиглих золотавих абрикосів і персиків, червонобоких яблук...»

До батьківського саду часто навідуються дочки, зяті, та найбільше люблять тут бувати онуки. Селекціонер сподівається, що хтось із них продовжить його справу, порадує власним абрикосовим дивом.