Символ духовної причетності

Олена КОЩЕНКО.

СЬОГОДНІ День пам’яті та примирення, а завтра, 9 травня, — День Перемоги. В ці дні у багатьох країнах згадують найкривавіший глобальний конфлікт, внаслідок якого загалом загинуло близько 65 мільйонів чоловік. Усім відомі злочини нацистів на наших окупованих територіях — голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл тощо. Водночас не стерлися з пам’яті й злочини комуністичного режиму в ці роки на нашій стражденній землі. Згадаймо хоча б розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941-го, підрив центру Києва восени 1941 року, Дніпрогесу, знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море просто в санітарних машинах…

Віднедавна Україна розпочала традицію відзначення 8 та 9 Травня в дусі пам’яті та примирення. Його символом є Мак пам’яті, який із 2014 року використовується на державному рівні для всіх офіційних заходів з нагоди цих дат. Квітка, здавна шанована у нашому народі, — символ козацької звитяги, яка, за легендою, проростає там, де загинув козак, захисник батьківщини.

Тож 8 і 9 Травня українців закликають прикріплювати ліворуч на грудях стилізовані червоні маки (з паперу, ниток або перев’язаних клаптиків червоної тканини — в кого що є під рукою). Як символ небайдужості й духовної причетності до історії народу.