П’ятниця, 6 квітня 2018 року № 27 (19574)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19574/print.php?n=38592

Воскрес Христос і життя пануe

Антоніна КІЗЛОВА.

Мал. Валентини Протопоп.

8 квітня (26 березня за ст. ст.) — Воскресіння Христове (Пасха, Великдень), найбільше свято християн (недарма його святкують 40 днів поспіль), нагадування про безмежну Господню владу над життям і смертю. 2018 р. цей дванадесятий празник випадає на другий день після ще одного — Благовіщення Пресвятої Богородиці, котрий завжди відзначають 7 квітня (25 березня за ст. ст.).

За розрахунками-Пасхаліями, чинними з 325 р., Великдень може святкуватися не раніше, ніж 4 квітня, й не пізніше, ніж 8 травня за новим стилем. Якщо він збігається з Благовіщенням, то отримує назву Кіріопасха — Господня Пасха. Втім, наступної Кіріопасхи доведеться чекати аж до 2075 р. (минула була 1991 р.).

Своєрідними богослужіння стають і тоді, коли Благовіщення, як цього року, поєднується з Великою Суботою. Візантійські богослови укладали так звані «Особливі Благовіщенські розділи» близько двохсот років, поки в ХІ ст. нарешті досягли мети. Відтоді глибинний сенс розмови Архангела Гавриїла з Пречистою Дівою про Її майбутнє материнство пояснюється в тій самій відправі, що й суть поховання Господа Ісуса Христа, перебування Його тіла в могилі та зішестя душею в пекло зі звісткою про перемогу над смертю.

Для апостолів і перших християн Пасха передусім була символом подвійного переходу Спасителя: від життя до смерті й від смерті до життя. Тож вони відзначали її з сумом і в пості — як річницю Розп’яття. Вже в ІІ ст. утвердився звичай святкувати Пасху і як Воскресіння. Нікейський Вселенський церковний собор 325 р. остаточно затвердив друге тлумачення. Отже, в українські землі Великдень прийшов уже як радісний празник на противагу скорботі Страсного тижня, коли християни згадують про муки, котрі Месія прийняв за людство.

Готуватися до свята починають заздалегідь, і не лише молитовно: прибирають в оселях і на подвір’ях, готують паски, пироги, крашанки, ковбаси тощо. В Центральній Україні традиційно виліплювали сирні паски, нині цей звичай поширився по різних місцевостях. Священики застерігають: алкогольним напоям (навіть червоному вину, яке використовують під час причастя) у святковому кошику не місце.

Поява крашанок пов’язана з проповіддю святої рівноапостольної Марії Магдалини. Саме вона першою зустріла воскреслого Христа й після Його Вознесіння понесла свідчення про це в італійські землі. Римський імператор Тіберій, почувши її розповідь, почав насмішкувато вимагати доказів. Тоді Марія простягнула володареві біле яйце і сказала: «Христос воскрес!». Тіберій розреготався — і тут яйце в руках жінки почервоніло. На деяких іконах угодниця зображена саме так.

Нині в багатьох церквах скоромні страви починають освячувати ще у Велику суботу. Втім, споживати все це можна лише після Великодньої служби. Частину годиться роздати нужденним. За благочестивим переказом, цілий тиждень після Пасхи в жебрацькому дранті по землі ходить Сам Христос з апостолами.

Здавна віряни стежать, аби жодна крихта свяченого не впала на підлогу. Яєчні шкаралупки не викидають у смітник, а пускають за водою чи закопують подалі від людних місць.