П’ятниця, 30 березня 2018 року № 25 (19572)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19572/print.php?n=38530

  • Сільські обрії

Не наймитувати, а господарювати

Ярослав Бачинський.

Тернопільська область.

У пошуках кращої долі Остап і Люба Парубочій із Тернопільщини кілька років тому разом із дітьми виїхали на заробітки в Італію. Батьки працювали, син та донька ходили до школи. Але вкоренитися й залишитися на чужій землі сім’я не хотіла. Тож, накопичивши трохи грошенят, повернулися на Батьківщину.

СПЕРШУ думали осісти у Тернополі, купили в обласному центрі квартиру. Але міське життя не тішило, не давало відчуття самореалізації. Крапля за краплею, і поступово визріло рішення: переїхати жити у Любине рідне село Жизномир, що у Бучацькому районі.

Не кожен наважиться на такий крок — проміняти комфортабельне помешкання на селянське обійстя. Але Парубочії не шкодують про своє рішення. Більше того, працьовита селянська вдача подружжя далася взнаки: вони не лише облаштували власне господарство, а й створили молочну ферму сімейного типу. Діти, семикласниця Надя та Руслан, який здобуває фах ветеринара у Бучацькому агроколеджі, як можуть, допомагають батькам.

— Біля хати збудували стайню на вісім корів, — розповідає глава сім’ї. — Попервах було важко, не вистачало кормів і пасовища, але поволі справи пішли на лад. Ми наче гілля і крона одного дерева, тож дбаємо, щоб воно давало рясні плоди.

— Тваринництво — нелегка справа, — приєднується до розмови Люба Парубочій. — Кожного дня, без вихідних, маємо доглядати тварин. Нагодувати, напоїти, подоїти, прибрати. Цю монотонну щоденну роботу витримає не кожен. У рослинництві сезон складає 5-6 місяців: виорали, посіяли, зібрали і можна перепочити, а тут такої «розкоші» нема.

Коли діло пішло, з перших прибутків фермери докупили ще трьох корів. Одразу постала проблема додаткової площі, тож Парубочії почали добудовувати корівник. Тепер у ньому буде й холодильна камера, і санітарно-технічна кімната, і лабораторія.

Із обладнанням та отриманням кредиту допомогли канадці. Як відомо, канадський уряд реалізовує в Україні програму підтримки агробізнесу, зокрема сприяє розвитку сімейних молочних ферм. Із 15 процентів ставки за кредитом, який узяли Парубочії, 12 виплачуватиме канадська сторона.

Цього літа Остап та Люба планують створити літній табір для утримання дійної череди. У селі Здарів Монастирського району їм пообіцяли відвести пасовище на непридатних для рільництва землях. Якщо все складатиметься, можна подумати й про збільшення поголів’я.

Поки що Тернопільщина не може похвалитися значною кількістю ферм сімейного типу. Водночас регіон потерпає від безробіття, люди масово виїздять за кордон на заробітки. Можливо, приклад працьовитої сім’ї Парубочіїв заохотить когось із них не наймитувати в інших краях, а будувати майбутнє власними руками на батьківській землі.