Запитання — відповідь

Поділ спадщини за законом

«Як ділиться між рідними братом і сестрою спадщина померлої матері, якщо вона не залишила заповіту?»

Олександр КАПИНОС.

с. Пироги

Глобинського району

Полтавської області.

ЯКЩО померла людина не залишила заповіту, то відбувається спадкування за законом, при якому частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу таке право мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як із боку батька, так і з боку матері.

Третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, народження якого не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Варто зауважити, що якщо спадкоємець протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживав разом із померлою особою однією сім’єю, то він має переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка йому належить.

Якщо спадкоємець та померла особа були співвласниками майна, то перший має переважне право перед іншими спадкоємцями на виділення цього майна у натурі.

Як здійснюється прийняття спадщини?

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Водночас не дозволяється прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має особисто подати державному або приватному нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини. Тут важливо знати, що у разі якщо особа пропустила цей строк для прийняття спадщини, то вважається, що вона не прийняла її.

Але є дві категорії осіб, яким не потрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини і який вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї;

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також такі, цивільна дієздатність яких обмежена.

«Кримінальний» вік

«З якого віку настає кримінальна відповідальність?»

Тетяна БОРИСЕНКО.

с. Переселення

Кагарлицького району

Київської області.

ВІДПОВІДНО до ст. 22 Кримінального кодексу України (КК), кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло 16 років.

До кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи віком від 14 до 16 років лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспорт-них засобів, викрадення або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство.

Водночас варто зауважити, що Кримінальне законодавство України не визначає максимального віку кримінальної відповідальності.

Ліна ПАСЬКО.